Глава 17

Глава 17

Відьми, привиди, тіла, що можуть зберігатися вдома… цікаво, про що ще я сьогодні дізнаюся? Божевільний день. Чи може то я вже збожеволіла? Проте, в очах Марти читалося розуміння.

- Послухай, особисто я не дуже уявляю, що відчувають, коли вперше стикаються з подібним, бо з дитинства знала, в чому, власне, моє призначення. Такий мій світ, Норо. Я звикла завжди бути напоготові. Здивувати мене складно. Тому, вгамувати твої нерви і прогнати паніку за допомогою зілля я в змозі, але як заспокоїти душу – мені невідомо. Просто прийми все, про що говоритиму. Та й іншого вибору в тебе тепер нема. Ти вже більше не повернешся до попереднього життя. Змирися.

Останні її слова насторожували. Щоб б це означало? Мене спіткає доля інших дівчат? Е, ні! Послухати я послухаю, але вже точно сама вирішу, як мені далі бути.

- Хто вбив твого брата?

- Для того, щоб відповісти на це питання, спочатку мені треба зрозуміти наскільки ти сліпа?

- Я взагалі-то не сліпа!

Марта махнула рукою:

- Так відьми називають людей, які нічого не знають про надприродне. Скажи мені, ти чула коли-небудь про охоронців людських поселень?

- Я так розумію, під охоронцями ти не поліцію зараз маєш на увазі?

Жінка помотала головою і продовжила:

- З давніх-давен в кожному місті, селищі, селі – будь-якому поселенні є свій охоронець. Це люди, наділені унікальними силами, які успадковуються по чоловічій лінії. Вони оберігають кордони, жителів, їхні будинки, навколишню природу – все, що нас оточує. Саме тому ми називаємо їх Оберегами. Вони боронять нас від зазіхань злих некерованих істот, адже те, що відбувається на магічному рівні часто впливає і на світ людей. Відтак місто, що залишилося без Оберегу, піддається катастрофам, катаклізмам, війнам та іншим жахливим подіям. В більшості випадків, в повсякденному житті Обереги займають керівні посади. Це природжені лідери, за ними йдуть люди, їх шанують, до них прислухаються. До того ж вони володіють неабияким мистецтвом переконання, це їхня видатна риса.

Перебуваючи на державній службі, тобі, мабуть, як нікому відома безупинна боротьба за можливість впливати. Оскільки сили у Оберегів виняткові, щоб їх відібрати і зміцнити свої позиції на вищих щаблях влади, деякі з них обирають мерзенні способи досягнення своїх ганебних цілей. Вбити Оберега вкрай важко, вкрасти ті ж сили практично неможливо, а ось ув’язнити чи проклясти – це вже легше. Ти знаєш що-небудь про ніж Пареуса?

Ну, хоча б це мені відомо! – Чула, що за допомогою нього колись завойовували міста.

- Вірно. Саме ніж Пареуса здатен відібрати і ув’язнити силу Оберега. Тоді поселення залишається без свого захисника і його легше загарбати.

- Почекай… - до мене нарешті дійшло, що сталося насправді, - тобто Артемій…?

 - Так, Норо. Артемій – Оберег. Був ним. До того ж, він мав стати найсильнішим зі всіх, бо саме з нашого роду все почалося, саме в цьому місті Обереги зародилися. Але знайшовся той, хто зумів не тільки простромити мого брата ножем і ув’язнити сили, а ще й проклясти його. Артемій став привидом, бо помер неприродною смертю, бо його несправедливо позбавили життя, бо то не його доля. А ось вбивця по цей день безкарно ходить по землі і можливо вже готує інший план, як занапастити ще когось.

- А ви не знаєте, хто це?

- На жаль, Артемій не бачив його обличчя. То було хитре, ідеально сплановане вбивство, що готувалося заздалегідь.

- Але ж ти відьма, використай свої можливості. Ви ж начебто багато чого вмієте?

- Не все мені дозволено, Норо. Я не можу втручатися у справи Оберегів, таких сил в мене нема.

- Я все одно не розумію. Якщо дар Оберегів вбивці так і не дістанеться, який тоді сенс взагалі вбивати?

Марта помітно напружилася. Щось підказувало мені, що розмова наблизилася до чогось важливого.

- Існує одне дуже давнє повір’я, що з’явилося трохи пізніше за ніж Пареуса. В ньому говориться про людей, які нібито являють собою джерело сили для Оберегів. Вони різні, різного змісту та наповнення, але наче продовження один одного, як магніт і метал, що постійно притягуються. Саме в таких людях Обереги черпають натхнення, умиротворення і наснагу.

В повір’ї також зазначається, що Оберег і та важлива для нього людина самі знайдуть шлях, що їх об’єднає, останнього невимовно вабитиме до того місця, де долі обох стануть поряд. І тільки така людина зможе вивільнити силу Оберега з полону Пареуса та направити її в потрібний осередок.

- Тобто, десь в цьому світі існує той, хто в змозі силу Артемія віддати його ж вбивці?

- На жаль, так. І ця людина в страшенній небезпеці. Якщо ж вбивця за допомогою ножа колекціонує сили, тоді проти нього вкінці вже ніхто не вистоїть.

- А назад Артемію її можна якось повернути?

- В цьому і полягає один із етапів порятунку мого брата та все не так просто. Спочатку треба відновити справедливість і зруйнувати прокляття, що впало на Артемія через вбивство. Він застряг між світами, бо сили не померли, не пішли нікуди та не були успадковані, а ось кривдник так і залишився невідомим, і абсолютно непокараним.