На кухні пахло дорогою кавою і чимось аптечним. Маргарита Степанівна вправно прикладала холодний компрес до ноги Василіни, поки Антон, нервово міряючи кроками їдальню, намагався зрозуміти, в який момент його геніальний план пішов прахом. Евеліну технічно «сплавили» у вітальню розглядати сімейні альбоми.
— Антоне, принеси з мого кабінету мазь у синьому тюбику. Живо! — скомандувала Маргарита.
Щойно двері за сином зачинилися, погляд жінки миттєво змінився. Зникла маска привітної господині, залишилася холодна проникливість хижака.
— Скільки він тобі пообіцяв? — у лоб запитала вона, не відриваючись від бинта.
Василіна поперхнулася повітрям.
— Я... я не розумію...
— Залиш це для Евеліни, у неї мізки як у акваріумної рибки, — відрізала Маргарита. — Я бачу постановку за версту. Синяк справжній, а от «наречена» — з рук геть погана. Ти на нього дивишся як на кредитора, а не як на коханого чоловіка.
Василіна сглотнула, відчуваючи, як долоні стають вологими.
— І що тепер? Викличете поліцію за шахрайство?
Маргарита Степанівна раптом тихо розсміялася.
— Навпаки, дитинко. Я збираюся тобі заплатити. Але не за цей дешевий спектакль із кульгавістю.
Вона випрямилася і подивилася Василіні прямо в очі.
— Мені потрібно позбутися Евеліни. Її батько — акула, який зжере бізнес мого чоловіка одразу після весілля. Але мій чоловік бачить лише цифри. Йому треба довести, що його синові потрібна не «лялька з акціями», а справжня жінка. Сильна, зухвала, здатна тримати удар. Така, як ти. Але не в цих чоботах.
Маргарита поклала на стіл тонкий конверт.
— Антон заплатить тобі за роль «жахливої нареченої». А я заплачу тобі втричі більше, якщо ти станеш «ідеальною нареченою». Я зроблю з тебе леді, від якої у мого чоловіка відвисне щелепа, а Евеліна сама втече в сльозах, зрозумівши, що програє звичайній дівчині з вулиці.
— Ви хочете... перевиховати мене? — опішила Лиса.
— Я хочу довести, що за твоим бунтарством криється стрижень. У тебе є тиждень до великого прийому на честь злиття компаній. Ми навчимо тебе етикету, підберемо гардероб і пропишемо легенду так, що навіть детектор брехні не пискне. Якщо впораєшся — твои фінансові проблеми вирішені на роки вперед.
У цей момент до кухні повернувся Антон із тюбиком мазі.
— Знайшов! Мам, ну що, ти вже пояснила Васьці, що вона нам не підходить?
Маргарита Степанівна обернулася до сина з променистою усмішкою, від якої у Антона по спині пробіг холодок.
— Навпаки, Антошо. Я в захваті. Василіна — це ковток свіжого повітря. Я вирішила, що вона поживе у нас цей тиждень. Треба ж підготувати її до вищого світу, раз уже ти вирішив із нею одружитися.
Антон випустив мазь із рук.
— Поживе... тут? Мамо, це не входило в...
— Збирай речі, Лисо, — підмигнула Маргарита, ігноруючи протести сина. — Завтра о дев'ятій ранку починаємо уроки дефіле та французької. І не забудь: тепер ти не просто «Васька». Ти — майбутня господиня цієї імперії.
Василіна подивилася на конверт, потім на ошарашеного Антона, який явно починав розуміти, що потрапив у власну пастку. Тепер їй належало грати на два фронти, і ціна помилки зросла в рази.
#2344 в Любовні романи
#501 в Короткий любовний роман
#135 в Різне
#109 в Гумор
дівчиназхарактером самовпевнений хлопець, багатий хлопець і звичайна дівчина, дівчина у скрутному становищі
Відредаговано: 11.04.2026