Розділ 5: Ціна Мороку

Рен

Шок після перегляду відео вже відступив, залишивши по собі лише крижаний, розрахунковий гнів. Рен відчував, як кожна клітина його тіла напружилася, наче стиснута пружина. Його сестра, Марія, жива. Це було і найгірше, і найкраще, що він міг почути за останні п'ять років відчайдушних пошуків. Розум, що звик до аналітичного мислення та швидких рішень, працював на повну потужність. Він переглядав усю інформацію, отриману від хакера – фінансові транзакції, офшорні рахунки, дивні збіги, а головне – жахливе відео, що стало каталізатором його болю.

Кожна клітина його тіла кричала про помсту, але він змусив себе дихати рівно. Артур був у сусідній кімнаті, і Рен відчував майже фізичний біль від думки, що Артур ніколи не повинен дізнатися про цю частину його життя. Артур був його опорою у "світлому" світі, його зв'язком із тим, ким Рен був до Марії, і Рен ніколи не дозволить йому зануритися у морок, який поглинув його самого. Жодного звуку. Жодного руху, що міг би видати руїну, яка щойно сталась всередині нього. Він був Мороком, і Морок не мав права на слабкість.

Рен зробив глибокий вдих. Він мав діяти негайно. Ця справа була особистою. Тепер це не просто розслідування викрадень – це була його війна.

Він набрав Дена, відчуваючи, як залізний обруч стискає його груди. Голос Дена, зазвичай спокійний і врівноважений, цього разу звучав з легкою стривоженістю. Ден був не просто його помічником; він був молодшим братом, якого Рен ніколи не мав, людиною, що пройшла з ним через вогонь і воду. Він бачив більше, ніж будь-хто інший, і його підтримка була для Рена не просто професійною.

"Рене, я вже почав копати," – сказав Ден без зайвих слів, знаючи, що Рен не стане пояснювати щось, якщо дзвонить посеред ночі. Його голос був твердим, але в ньому відчувалась емоційна підтримка.

"Ден, мені потрібна вся інформація по Франсуа Дюбуа та його зв'язках за межами офіційного бізнесу," – голос Рена був тихим, але в ньому відчувалася сталева рішучість. – "Кожен його контакт, кожна поїздка, кожен дзвінок, що не стосується його офіційних справ. Особливо зверни увагу на будь-які операції з нерухомістю, що можуть бути схованками, і на людей, пов'язаних з викраденнями. Копай глибоко."

"Зрозумів. Пошук інформації в "сірому світі" вже йде," – Ден зітхнув. – "Але... Рене, деякі канали ще не налагоджені настільки добре, як хотілося б. Ми тільки нещодавно розширили мережу в цьому секторі. Багато чого доводиться шукати з нуля. Я вже зібрав деякі дані по його офіційних фінансових махінаціях, але щодо кримінального бізнесу, цієї "сірої зони" викрадень – поки що лише чутки. Я чув, що Дюбуа нещодавно вступив до якоїсь впливової групи, і тепер починає цим вихвалятися. Але конкретики немає."

Рен знав це. Вони дійсно були відносно новими в деяких найглибших тінях кримінального світу, і саме тому йому потрібен був інший підхід. Він сам був добре обізнаний у новітніх технологіях, особливо у сфері охоронних систем та кібербезпеки. Коли вони з Артуром тільки заснували фірму, Рен співпрацював з одним зі своїх знайомих військових. Разом вони розробили та впровадили інноваційні охоронні системи власного виробництва, які досі є основою безпеки їхньої компанії. Цей військовий, який розбирався в тонкощах програмування та складання таких комплексних систем, тепер є частиною їхньої команди, забезпечуючи технічну підтримку та вдосконалення. Рен, попри свою нездатність самостійно програмувати чи збирати електроніку, віртуозно володів цими системами, як тестувальник і користувач, знаючи кожну їхню особливість. Проте до цього часу Рен покладався переважно на "живі" джерела та польову розвідку Дена, вважаючи їх надійнішими та більш "реальними". Він сам займався пошуком інформації там, де міг це зробити напряму, використовуючи свої зв'язки та вплив.

Але тепер ситуація змінилася. Інформація, яку надав хакер, була шокуючою. Хакер надав не просто фінансові махінації Дюбуа, а документи про його офшорні рахунки, схеми відмивання грошей та, найголовніше, те відео. Це було цифрове досьє, яке підтверджувало не лише його причетність до криміналу, а й його участь у чомусь жахливому.

Рен усвідомлював, що хакер став ключовим гравцем у цій партії. Його швидкість та здатність добувати інформацію були безцінними. "Мені потрібен він. Не просто його здібності, а його повна віддача," – подумав Рен, і в цій думці була майже божевільна одержимість. Це було щось нове, щось, що перевернуло його уявлення про розслідування. "Я відчуваю, що він єдиний, хто може це зробити. Його інформація виявилася точнішою і детальнішою, ніж усі мої попередні спроби. Я не хочу шукати альтернативи. Мені потрібен саме він." Він не був упевнений, що хакер погодиться на повну співпрацю, але Рен максимально на це сподівався. Він звернувся до Дена з додатковим наказом: "Ден, дізнайся все про цього хакера. Його групу, його зв'язки. Мені потрібен повний профіль. З ким ще він може співпрацювати? Мені потрібно знати, чи зможемо ми розраховувати на його повну лояльність, адже це буде робота, що вимагає втручання в найглибші цифрові тіні."

Подальші переговори з Франсуа Дюбуа в клубі на Міконосі були чистим театром. Рен майстерно тримав маску холоднокровного профеонала, тоді як всередині нього вирував шторм. Артур, здавалося, був задоволений успішним завершенням контракту, обговорюючи з Дюбуа майбутні перспективи. Рен, тим часом, ініціював розмову про повернення до Рідживуру.

"Франсуа, я вважаю, нам варто повернутися до Рідживуру сьогодні же," – сказав Рен, його голос був спокійним. – "Ми могли б обговорити деталі співпраці щодо нового обладнання для клубів. Це дуже делікатна тема, що потребує абсолютної конфіденційності. Краще це зробити в моєму офісі, або, якщо тобі зручніше, вдома. Без зайвих вух." Рен зробив акцент на "конфіденційності", знаючи, що Дюбуа цінував скритність у своїх справах.

Дюбуа, самовпевнений після успішного укладення угоди, клюнув на гачок. "Звісно, Рене. Завжди радий обговорити бізнес-перспективи. Чим швидше, тим краще." Він навіть не підозрював, в яку пастку щойно вступив.