Глава 9

І ось настав день возьєднаня двох закоханих-Портоса і Рафінди. День, коли він приїхав до неї в Україну щоб забрати назавжди в свій дім. Проте перед тим він ще мав поїхати в Німеччину заробити грошей для їх спільного бізнесу. І він там працював два місяці, а потім забравши зароблене, полетів на крилах кохання до своєї любимої.

Вірно, що все складалося саме так як і мало бути. Рафінда збирала чемодани до від’їзду. Готувала все необхідне по списку. Все це зайняло деякий час, але сумки були зібрані.

Дартаньн водила Портоса по місту, показуючи йому знамениті місцинки. А ще їх чекала подорож до Гофосту, де Рафінда хотіла повінчатися з судженим. Їх думки збігалися в тому, щоб відвідати свою братву. От вони вже перетнули кордон Гофосту,що проходив під мостом. Там текла річка Стир, а міст пофарбований в жовто-голубий колір який є в прапорі України-це показувало їх незалежність і одночасно принадлежність до цієї країни. Недалеко від зупинки, де вони вийшли, розташовувався мушкетерський штаб. Вони зайшли туди і влаштували посиділки з братвою на цілий день. Ночувати Дартаньян пішла в дім Портоса, що дістався йому від батька. А наступного дня всі гофощани зібралися на лузі, очікуючи вінчання молодят. І вони не забарилися. Оскільки його дім був поруч з лугом, то вони швидко добралися до місця призначення. Всі, кого вони любили тут, прийшли і Араміс з Атосом. Портос і Рафінда стали перед статуєю Діви Марії, а священик поруч читав Святе Писання. Вкінці він урочисто оголосив їх чоловіком та дружиною. Весілля було гучним і неймовірно щасливим днем для усіх, хто так довго цього чекав. Дартаньян тихенько увела зі свята свого чоловіка для солодкої шлюбної ночі.