Пригоди Місяця
Казка: Місяць і дракон-кухар
У високих горах, де вітер грає на скелях, жив дракон на ім’я Зубар. Та на відміну від інших драконів, він не прагнув охороняти золото чи ревіти в тумані. Його найбільша мрія — готувати. Супи, пироги, трав’яні настої — він вивчав рецепти, як алхімік у стародавньому замку.
Але була одна проблема: вночі, коли світ затихав і всі смаколики набували найкращого аромату, у його кухні було темно. Світло свічок гасло від подиху гір, а зорі не могли пробитися крізь кам’яні стіни.
— Хто б міг мені допомогти... — зітхнув Зубар.
І ось якось в тиші з’явилося срібне світло. Над вершинами завис Місяць — великий, круглий і трохи задумливий.
— Я чув, ти хочеш варити нічні супи, — промовив Місяць.
— Так! Але без світла я постійно сиплю сіль замість цукру…
— Тоді я стану твоїм кухонним ліхтарем, — усміхнувся Місяць.
Відтоді Місяць щовечора з’являвся над кухнею Зубара. Його світло було ніжним, не сліпучим, і трохи ароматним — мов запах ромашки в нічному чаї.
Зубар готував фантастичні страви: грибний суп із сяйвом, вареники з туманом, пудинг із відлуння. І кожен, хто випадково заглядав до його кухні — зайці, лисиці, навіть сором'язлива сова — отримував ложечку щастя.
З того часу у горах ночі стали смачними. І щоразу, коли над казаном блищала срібна куля, звірі знали — Місяць знову прийшов допомогти кухареві здійснити свою мрію.
#1237 в Різне
#243 в Дитяча література
Відредаговано: 31.07.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
