«Сон про Ніл після гренландської ангіни»

Повернення з крижаної Гренландії до затишної домашньої атмосфери виявилося не таким вже й гладким для Марка. Радість від побачених північних сяйв та катання на собачих упряжках швидко поступилася місцем неприємному першінню в горлі. Вже наступного дня Марко відчув слабкість, а ввечері його збила висока температура. Лікар діагностував ангіну і наказав постільний режим та рясне пиття.

         Марко лежав у ліжку, закутаний у ковдри, а в голові гуло, як у вулику. Горло боліло при кожному ковтку, а тіло ніби палало. Мама постійно приносила йому теплий чай з лимоном та медом, але полегшення приходило ненадовго. Зрештою, знесилений хворобою, Марко провалився у глибокий, неспокійний сон.

        Уві сні він раптом опинився у зовсім іншому світі. Замість засніжених просторів Гренландії навколо простягалася буйна тропічна рослинність. Пахло вологою землею та невідомими квітами. Марко відчув під ногами теплу, мутнувату воду. Опустивши погляд, він з жахом зрозумів, що стоїть по коліна у величезній річці.

         Широка, повільна течія несла коричневі води, а вздовж берегів виднілися густі зарості папірусу та високих трав. У повітрі лунали дивні звуки – крики екзотичних птахів та якесь глухе булькання. Марко озирнувся і побачив, як неподалік від нього з води виринула довга, луската морда з гострими зубами. Крокодил!

         Серце Марка шалено закалатало. Він ніколи не бачив крокодилів уживу, а тут вони були всюди. Один великий крокодил ліниво дрейфував неподалік, виставивши на поверхню лише очі та ніздрі. Інші грілися на піщаних косах, роззявляючи пащі. Марко відчув, як по спині побігли мурашки.

        Інстинктивно він спробував вийти з води, але берег здавався таким далеким. Кожен крок у мутній воді викликав тривогу – здавалося, що ось-ось його схопить чиясь холодна, слизька паща. Марко згадав усі фільми та передачі про дику природу, де крокодили були безжальними хижаками.

        Раптом він помітив, як до нього повільно наближається ще один крокодил, цього разу значно більший за попередніх. Його жовті очі хижо блищали, а з пащі виглядало безліч гострих зубів. Марко закричав від жаху і спробував відплисти, але куди? Навколо була лише небезпечна річка, повна хижих рептилій.

      Він відчайдушно озирнувся, шукаючи хоч якоїсь опори. На щастя, неподалік виднівся повалений стовбур дерева, що частково лежав у воді. Марко кинувся до нього і з зусиллям вибрався на слизьку поверхню. Дерево було старе та трухляве, але зараз здавалося найбезпечнішим місцем у світі.

      Сидячи на стовбурі, Марко спостерігав за крокодилами, що плавали навколо. Він бачив, як один з них різким рухом схопив рибу, що пропливала повз. Страх не відпускав його, але водночас у ньому прокинулася цікавість. Це був зовсім інший світ, дикий та небезпечний, але водночас неймовірно захопливий.

      Марко уявив себе справжнім дослідником Африки, який випадково потрапив у річку Ніл. Він пригадав історії про фараонів та піраміди, про давні цивілізації, що процвітали на берегах цієї великої річки. Незважаючи на небезпеку, йому хотілося роздивитися все навколо, побачити більше екзотичних тварин та птахів.

        Але сон поступово почав розсіюватися. Звуки африканської природи стихли, а натомість Марко почав чути знайомий мамин голос. Тепло ковдри знову стало відчутним, а біль у горлі повернувся, нагадуючи про реальність. Розплющивши очі, Марко побачив над собою стурбоване обличчя мами. "Як ти, любий? Температура трохи спала," – лагідно запитала вона.

       Марко розповів їй про свій дивний сон про річку Ніл та крокодилів. Мама усміхнулася і сказала, що це, мабуть, наслідки високої температури. Але Марко знав, що цей сон був особливим, яскравим та незабутнім, ніби коротка, але дуже реалістична подорож до далеких африканських берегів. Хоча ангіна все ще давала про себе знати, у його думках вже бродили образи могутнього Нілу та його небезпечних, але таких цікавих мешканців. І хто знає, можливо, колись його мрія про справжню подорож до Африки обов'язково здійсниться.

© Yana Tarasevych липень 2025р.