Жертвопринесення.

- Так на чому я зупинився? - запитав дядько Ф., дивлячись у стелю примруженими очима. 

   Він зручно вмостився в невидимому кріслі і нагадував велетенську огидну жабу, яка висить у повітрі. 

   Шестеро осіб напроти нього шанобливо стежили за ним, як студенти за улюбленим професором. Різниця полягала в тому, що дядько Ф. був відомим мерзотником, садистом і просто душогубом на державній службі. Він задовольняв свої комплекси коштом держави, топтав ногами підлеглих і цілував у дупу вищих. Разом з тим він очолював напівсекретну структуру під назвою "Чорний комітет".

   "Чорний комітет" виконував брудну роботу для Корпорації, залишаючи пишно блискучий образ останньої в бездоганній чистоті.

  Співрозмовниками дядечка Ф. були ніякі не студенти, а вправні наймані вбивці. Їх називали "Аудитори" і всі вони носили прозорі окуляри.

   Один із аудиторів догідливо хитнув головою і відповів: Ви казали про жертвопринесення і кров.

- Правильно - відгукнувся дядько Ф. - Я сподіваюсь ви затямили собі, що не існувало жодної стародавньої культури, яка б не практикувала жертвопринесення. Вирішальне значення мало пролиття людської крові - провадив він далі. Як ви гадаєте, чому кров мала таке значення і чому жертвопринесення людей з часом було замінено на жертвопринесення тварин, а згодом взагалі трансформувалось в культурний символізм? - з ядучим сарказмом запитав дядько Ф.

- Це відомо тільки вам, екселенсе, - знову догідливо відповів той самий аудитор.

- Авжеж, - спроквола проказав дядько Ф. - Кров потрібна була тогочасним богам. Згодом боги покинули землю. Вони відлетіли. Але тепер вони повертаються. Ніхто не усвідомлює цього повернення. Тому нам знадобиться не просто багато крові. Нам знадобиться кров певних людей. Небезпечних людей. Кров тих людей, які можуть мати власні думки і почуття власної гідності. Кров тих людей, до яких не можна підключити Ментора.  Дядечко Ф. зупинився на мить, набираючи повітря в груди і заволав у весь голос: Де той триклятий запеклий космічний прикордонник? Де він?!, - я питаю. 

- Прикордонника, як жертовного барана провели по всіх етапах слідства і він був майже готовий, - продовжував ревіти дядечко Ф. Але він зник! Зник!!! Хто відповість за це? Дядечко Ф. зупинився на хвилину і оговтався.

 - На разі Прикордонника немає і відповісти нікому, - вже спокійним голосом проказав він.

   Тут знову відгукнувся догідливий аудитор. - Рейчел Парадайз працювала з Прикордонником, насмілюсь Вам нагадати, - майже прошепотів аудитор.

   Дядечко Ф. кинув швидкий погляд на догідливого аудитора і тут всім стало зрозуміло, що попри свою мерзенну душу, він має гострий і проникливий розум.

- Ця штучна хвойда тут ні до чого. Тим більше вона має своє окреме завдання зараз. Вона лише працювала з Прикордонником, а ось за його охорону відповідав саме ти, мій любий хлопчику. Від лагідного голосу дядечка Ф. в кімнаті забриніла напружена тиша.

- Всі відправляйтесь в Парадайз! Як тільки Прикордонник стане обома ногами на першу сходинку піраміди, він буде в наших руках і ви знаєте що з ним зробити -, наказав дядечко Ф. 

Всі схвально закивали головами і полегшено зітхнули встаючи.

- Але перед цим ми маємо дещо залагодити - ласкаво промовив дядечко Ф. 

   Він втомлено заплющив очі і ледь помітно хитнув головою. За його знаком двоє аудиторів схопили того, догідливого. Вони накинули на нього швидкі невидимі пути і він перетворився на живу, але безпорадну жертву. 

   Дядько Ф. дістав кривий плаский ніж і мружачи очі від задоволення схопив догідливого аудитора за волосся, задер йому підборіддя і заніс над ним кривого ножа.