Роб занепадає духом та готує хот-дог.

Пройшло декілька днів як Роб отримав свій Липовий Свисток, він дуже старанно навчався ці дні попри те, що магія йому не вдавалась. Деякі результати були, але зовсім не такі як він очікував, білки його не слухались, Сірий кіт взагалі ігнорував його призови, пташки скидали смердючі гостинці йому на носа, невдача за невдачею..

Гамбаболь співчував другові, та був дуже терплячий, щодня по декілька годин вони займались магічною наукою, Гамбаболь розказував Робу усе що тільки й знав про магію природи та звірів, як відчувати подих вітру, говорити з деревами та рослинами. Але було марно, Роб не відчував магію… він тільки смикав себе за бороду та голосно сопів.

Роб напевно потрібно трохи перепочити, день чи два,- сказав Гамбаболь дивлячись що його друг зовсім занепав духом,- давай ти приготуєш якусь їжу із вашої країни.

Роб одразу повеселішав, йому теж хотілось трохи перепочити,- Я приготую хот-дог, тобі сподобається.

Нумо готувати, - відразу згодився Гамбаболь якому теж хотілось поласувати закордонними стравами, - А що це таке ? Може то такий суп чи пиріг ?

• О, ні нам потрібно декілька пухких довгеньких булочок з хрусткою скоринкою, сосиски, трохи капусти, цибулі  та соуси, - облизався Роб, - Єх, знав би ти які хот-доги готують на східному побережжі, особливо біля Великих Озер, але ми приготуємо ще кращі..

Гамбаболь дивлячись як радії Роб і сам захопився ідеєю є спробувати ту таємну страву і відразу почав давати розпорядження, Сірий Кіт отримав завдання купити в магазині найкращі ковбаски, Їжак принести з городу цибуля та  кріп, білочки побігли кликати Два Зернятка, щоб той зробив булочки..

Роб тим часом нишпорив на кухні шукаючи якусь глибоку тарілку, - мені потрібно зробити соуси, пояснив він Гамбаболю грюкаючи тарілками та горнятками у серванті.

Є, - вигукнув він діставши глибоченьку каструльку, - Гамбаболю неси сметану, яйця, олію, та все що маєш, не забудь прихопити томатний сік, перець, квашену капусту, огірки, та мочені яблука..

Гамбаболь кинувся до погреба за сметаною та томатним соком, зустрівши на порозі Два Зернятка та Азу.

О, як добре, що ви прийшли, будемо готувати особливу їжу з країни Роба, тож потрібна ваша допомога,- зрадів він,- Ідіть мерщій до Роба та допомагайте йому, а я зараз прийду.

Коли Гамбаболь повернувся до кухні там уже було гамірно та тісно, Роб намагався давати поради як робити булочки, а Два Зернятка з ним сперечався, бо він знав як зробити найкращі булочки у світі, і казав Робу, що той не дає йому зосередитись. А Роб і справді йому заважав, то брався просіювати муку від чого вся кухня вже вкрилась білим маревом, потім намагався замісити тісто перетворивши свою руку у супервимішувач тіста як він назвав щось схоже на клешню краба. Вівчарка Аза весело стрибала, та облизувала усіх і голосно пчихала ти фиркала коли засунула голову у торбинку з мукою…

Гамбаболь  вирішив не заважати друзям, і лише важко зітхнув дивлячись на той безлад, що утворився на його чепурній кухні, і подумав що прибирання потрібно буде робити дуже довго.

Я напевно не буду вам заважати, - сказав він виклавши продукти на столик, - піду накрию на стіл у мене є гарний посуд для особливих днів.

Ніякого посуду, - закричав Роб – Справжні хот-доги їдять руками й тільки руками. Ти можеш піти відпочити, поки я готую, подивись поки бейсбол чи співай пісень, але не заважай нам.

Гамбаболь ще хвилинку постояв дивлячись на те що творилось у його кухні, тісто вимішувалось, та ставало пухким прямо на очах, намагаючись втікти з великою бодні де над ним чарував Два Зернятка.  А Роб щось змішував у горняткові, вкидав трави та спеції у каструльку, що кипіла на вогні. Давненько не було такого хаосу у домі Гамбаболя, тож він мудро вирішив почекати, що ж буде далі.

Через якусь годину Роб покликав Гамбаболя який порався на городі: Друже, хот-доги вже очікують тебе, - щосили горлопанив Роб,- Іди до нас, та всідайся за Пиріжковий стіл.

Гамбаболь зрадів, бо вже трохи зголоднів, та й цікаво було спробувати заморську страву, отже вимивши руки з мило, він сів за столика і відразу відчув як його обгортає аромат свіжої випічки та смажених ковбасок, що линув з кухні та плив подвір’ям, і напевне на все село…

Нарешті з кухні вийшов ні не вийшов, адже ця поважна та обережна хода Роба з великою тацею в руках була мов на показі моди, так він вишукано ступав, і очі його задоволено мружились.  Біля нього йшла Аза яка теж відчула урочистий момент, тому охороняла Роба та була почесною вартою. А позаду дріботів Два Зернятка, тримаючи у руках глечик з вишневим компотом.

• Ось найкращий хот-дог Гамбаболю який ти скуштуєш вперше у своєму житті,- Роб вручив Гамбаболю ще гарячу рум’яну булочку, яка була обгорнута шматком паперу, а з неї виглядала ковбаска, а зверху було стільки всього і капуста, і помідори, і різні соуси, і трохи гірчиці, а ще й посипано тертим сиром.
• Дякую, Роб – сказав Гамбаболь, беручи у руки хот-дог, який такий великий як пів руки, - це виглядає дуже смачно.
• Хех, тільки виглядає, а ну тільки спробуй цю смакоту, я смажив ковбаски особливим методом, та робив секретні соуси, якби я приготував хот-доги з такими соусами у моєму місті на чемпіонаті з поїдання хотдогів то усі учасники б луснули, але не перестали їсти.

Гамбаболь уже почав куштувати обережно відкушуючи ковбаску з булочкою, та злизуючи соуси що стікали по руках, це було смачно..

А ти знаєш, що чемпіон мого міста з поїдання хот-догів з’їв одного разу 100 зараз, і ми мусили його закрити у в'язницю, бо він не міг зупинитись і після хот-догів хотів зжерти мера нашого міста.

Гамбаболь мовчав і зосередився на їжі, Роб ще щось намагався говорити, але це було важко, бо він намагався запхати пів хот-дога до рота показуючи як це роблять у їхньому місті, від чого був перемазаний соусом, який відразу злизала Аза, яка теж отримала хот-дог, але без гірчиці, бо вона від неї пчихала.