1. Пил, докази та замах на вбивство

Моя штаб квартира розташована в “Бермудському трикутнику” між правою ніжкою дивана, забутою гантелею (яку Велика Нога купив три роки тому і жодного разу не підняв) та стіною. Це ідеальне місце. Сюди не дістає швабра, а сонячне світло заглядає лише на дві хвилини ввечері, щоб нагадати мені, як виглядає справжня воля.

Мій архів доказів:

На стіні (ніжці дивана) висить моя головна гордість — Мапа Великого Світу. Вона намальована на звороті чека з супермаркету.

- Зона А: Кухня. Країна вічної вологи та крихт.

- Зона Б: Коридор. Відкритий космос, де тебе може розчавити Капець-Убивця.

- Зона В: Ванна. Чорна діра. Подія Горизонту. Місце, де бавовна втрачає свою гідність.

Мій перший свідок:

Сьогодні я допитував Степана. Степан — це ґудзик від старої сорочки. Він лежить тут так давно, що вже почав покриватися іржею і вважати себе антикваріатом.

- Степане, — сказав я, лоскочучи його своєю ниточкою, — ти бачив, як Бені забирали?

- Я бачив лише порожнечу, Арчі, — прорипів Степан. — Але я чув звук. Свист центрифуги. Вона співала пісню про чисті комірці, а потім... клацання! І тиша.

Замах на життя:

Раптом повітря здригнулося. Земля (тобто ламінат) загула. Це не був землетрус. Це було гірше. Жужжало-3000. Робот-пилосос. Він виїхав зі своєї бази, світячи синім оком. Люди думають, що він допомагає їм прибирати. Я  знаю правду: це сміттєвий конвой. Він зачищає свідків.

Він повільно насувався на мою штаб-квартиру. Його щітки крутилися, як лопаті гвинтокрила. Він хотів засмоктати Степана! А потім і мене. Мені довелося діяти швидко. Я зачепився за край диванної оббивки і підтягнувся вгору, затамувавши подих.

- Тільки не п'ятку! Тільки не п'ятку! — шепотів я.

Жужжало ткнулося своїм холодним пластиковим носом у ніжку дивана, розвернулося і поїхало геть, залишивши після себе лише стерильну чистоту і мій переляканий ворс.

Це був знак. Час підпілля закінчився. Якщо я не почну діяти зараз, завтра повернеться Жужжало і здасть мене в утиль.