Розділ 22 Тефлія - королева Сміливості

Ми підходили до замку королеви Сміливості - Тефлії. Після замку Анджи, це був, як ковток свіжого повітря.

Він не схожий на інші, біля нього велика ділянка землі, на полях паслися коні, також, у неї був свій ліс. Доріжка до входу всипана гравієм, а пообіч неї росли кущі, які були рівно підстрижені.

Виглядало це гарно, але стежка була занадто вузькою, тому ми йшли одна за одною, бо інакше ніяк не вийшло. Коли ми заходили, було відчуття, ніби входимо в стародавній античний храм.

Спочатку були сходи, далі заходили на платформу підперту колонами, а потім, знову йшли сходи, а в кінці біля самих дверей - дві величні статуї грифонів.

Так, вона змогла нас здивувати (Анджелі, ти ще її вигляд не бачила)) Ввійшли всередину і по світлому коридорі пішли далі. З вікон, відкривалися прекрасні краєвиди на володіння королеви. Аделі зупинилася біля одного вікна і здивовано подивилася в небо.

- Що там? - зацікавлено запитала я. 

- Глянь, там справжні грифони! 

Я перевела на небо такий самий погляд як і в неї, раніше ми ще ніколи не бачили цих істот вживу.

- А ще я думаю, що це символ їхнього замку. 

- Чому, і що, ти знаєш, які в інших? - я справді знала, що вона зрозуміє. 

- Так, звичайно, я вмію помічати деталі. У Баюнетти - кіт, тому що у замку ми бачили скрізь котів і квітка лаванди (частково) У Лілеї - це лілія, від цієї квітки в неї походить ім'я і бджола, бо вона означає працю. У Манді і Шенді - це листок конюшини і пантера, які є на їхніх гербах. У Анджи - скло і кажан, так само, як і в попередніх на гербі. І в Тефлії грифон. ( все інше правильно) 

- Тут дещо є логічним, але питання, де ти там ті герби бачила, я навіть уваги на таке не звернула?

- Краще звертай, інколи якраз ось це бачення деталей, може дуже допомогти, або навіть врятувати життя.

- Ясно.

Ми наздогнали фею і пішли з нею. Тронна зала навіть не була схожа на неї. Кімната з чорного каменю, а ще, тут було трохи холодно і в каміні горів вогонь, хоча це було дивно через те, що зараз кінець літа. Але не це було найдивнішим. Тут були три м'які крісла. Взагалі, така атмосфера, начебто просто прийшли в гості.

На так званому троні сиділа Тефлія. Вона подивилася на нас оцінюючим поглядом, який ми витримали, ніяк не показавши наших емоцій. Королева щось собі прикинувши посміхнулася. Що ж, тепер більше зрозуміло хто вона.

- Ти думаєш про те саме, що і я - цю фразу ми сказали синхронно і посміхнулися.

- Звичайно, якщо ми думаєм про одне і те саме. (Я думаю, всім зрозуміло про що вони, якщо ні можна спокійно спитати в коментарях)

- Дівчата можете сідати, не обов'язково було чекати, поки я дозволю.

- Дякую, королево!

Своїм виглядом вона вийшла на перше місце у нашому рейтингу - "Королева, яка на перший погляд не схожа на королеву." Весь цей час, з першого місця не сходила Лея. Друге місце, було у Манді, за нею в мене йшла Нетта, потім Шенді і останнє Анджа. Якраз вона для нас і була найбільш схожа на королеву, але ділила це місце Шенді. У Ади вони всі троє на першому. Але тепер Тефлія посунула всіх і заслужено зайняла це місце. А от чому. 

Почнем з простішого. Як і у її темної сестрички, у неї було точно таке саме темне волосся, очі були небесно-блакитні, на голові була корона з дорогоцінними каменями.

А зараз мені захотілося випити валер'янки і чим побільше тим краще, а то з моєю ніжною дитячою психікою... Тому приготуйтеся.

Добре, я трохи пербільшила, але все одно її вигляд занадто відрізнявся від звичайних королев.

І так, вона буля вдягнена в Туніку і Джинси. У думках в мене це було капслоком. Просто для мене, яка виросла на казочках, де всі королеви в вишуканих сукнях, це було занадто дивним, але повернемося до королеви. А довершував цей образ Лук і Стріли. Чомусь такою, я б могла уявити ельфійську королеву. 

Ось такою на вигляд була Тефлія.

- Добрий день - нарешті змогла вимовити хоч щось я

- Анджелі, зроби вигляд обличчя нормальним, - звернулася до мене Аделі. 

- А точно, як тобі вона?

- Та я в шоці від її вигляду, я в повному приємному шоці.

Це була розмова подумки. Як круто, що є телепатія.

- Добрий день, королево - додала Аделі.

- Привіт, Лія - Ен, як ми зрозуміли, давно її знає, і вже не звертає уваги на її вигляд. 

- Привіт, Енні, рада тебе бачити. Ти давно не заходила.

- І я тебе, вибач, часу взагалі не було.

- О так, часу завжди ні на що не вистачає.

І тут ми її повністю підтримали.

- Вибачте, можна запитати?

- Звичайно, дивлячись що?

- Чому у вас такий вигляд? - не могла не змовчати я.

- Взагалі-то, Анджеліко Ланден, я королева Сміливості, і тому так виглядаю. Є така цитата - "Аристократка, і в джинсах аристократка" (Арфи Беатлінкс, із магічного світу Бал Аві). Так само й королева, що б вона не вдягнула, вона все одно залишиться - королевою. Зараз її тон вже не був таким дружелюбним як раніше. 

- Вибачте, що образила вас. Просто я завжди занадто прямолінійна.

- Ох, Анджеліко, ця риса характеру чудова, але потрібно знати, коли її краще використати.

А зараз перейдемо до того, для чого ми тут всі зібралися.

- Дякую за пораду, і за те, що перевели тему. Думаю, ви добре знаєте мету нашого приходу.

- Звичайно, а зараз пройдіть за мною.

Вона повела нас на другий поверх, далі таємними ходами в кодидор, потім ми підійшли до ліфту. От в мене питання, звідки він тут взявся? Але добре, зайшли в нього і поїхали вниз. Далі зупинилися біля чорних дверей, пройшли в кімнату. Вона торкнулася стіни, ми пройшли ще одним коридором, і зайшли в кімнату. Там був сейф, з якого королева вийняла два кулони і дві колби з речовиною світло-фіолетового кольору. Вона надягнула на нас кулони і почала пояснювати, що і до чого.

- Цей кулон складається з семи кольорів (не веселки). Я думаю, ви здогадуєтеся, кому який належить.