Розділ 11. Плани сильних світу цього

Ріггард Драгонійський

- Ваша Величносте, тут звіти по шахтах, що залишилися. - Мері простягла мені папку, змусивши відволіктися від вивчення робіт моїх студентів.

Кожен із них виявив кмітливість і креативність, намагаючись запропонувати якусь свіжу ідею до вивченого вздовж і впоперек матеріалу. В одних це виходило непогано, в інших - так собі, але всі роботи виявилися гідними уваги.

- Добре. Поклади сюди. Що кажуть Великі Лорди? – Зрештою, це наша спільна проблема, і вирішувати її було б краще разом.

– Практично всі вже створили спеціальні комісії з розслідування. Результати мають бути після вихідних. До речі, ви не хотіли б подивитися, як йдуть справи у приготуванні до святкування? - Помічниця уважно подивилася на мене, але я лише похитав головою у відповідь, не бажаючи займатися такими дрібницями.

- Впевнений, ви і без мене чудово впораєтеся з прикрашанням зали та іншими дуже важливими завданнями. А я маю виставити бали своїм учням і скласти індивідуальні плани тренувань, - дівчина посміхнулася, але ніяк не прокоментувала моє небажання брати участь у цій метушні.

- Що на рахунок запрошення від Великих? Ви склали список сімей? – Я маю розуміти, кого з моїх підданих включили до переліку «найвпливовіших персон світу».

- Так, зараз ще раз перевіряю відомості з інших дистриктів і передам вам повну інформацію, - я кивнув, відпускаючи Мері далі працювати, тоді як сам повернувся до оцінювання студентських курсових.

- Ось нічим їм більше зайнятися, окрім селекції своїх підопічних, - шумно видихнув, вчитуючись у рівні рядки. – А це може бути цікаво, – глянув на титульний аркуш, відслідковуючи автора роботи.

Здається, моя помічниця мала рацію, і мені дійсно варто придивитися до Барнібаса Стоулса. Хлопець не тільки не поступався своїм іменитішим одногрупникам, а й цілком міг дати фору деяким з них. А може навіть усім… Я ще раз уважно перечитав висновки, зроблені студентом, і задоволено хмикнув.

Мені знадобилося понад десять років, щоб усвідомити цю непросту істину, а хлопець без належної підготовки (академія не береться до уваги, адже вона апріорі не може дати таких знань) впорався всього за чотири.

У Стоулса однозначно талант, і мені варто спробувати його розкрити. По-хорошому б спрямувати його енергію в правильне русло, в жодному разі не обмежуючи молодого вченого правилами та аксіомами. Для таких, як цей новачок, просто не існує жодних заборон та обмежень. При належному навчанні ми можемо отримати нового генія.

Але це я, ясна річ, забігаю наперед. Поки що переді мною був досить розумний студент з базовим набором знань та умінь, з однією лише різницею: він не боявся експериментувати, і це я вважав за головне.

А ще я подивився на їхню дружбу з Істрійською з іншого боку. Ця дівчина може виявитись тим самим реагентом, який підштовхне Барнібаса до чергового прориву, а для цього їм потрібно…

Тут я посміхнувся, згадуючи, як спритна студентка пробралася до моїх апартаментів, намагаючись викрасти дуже важливі для неї документи.

- Що ж, влаштуємо нашій заводилі невелике потрясіння… Як щодо чергової халепи, з якої моїй підопічній доведеться знову вибиратися за допомогою її незмінної бойової команди? - Була в мене одна ідея, але її варто втілювати акуратно.

Задоволений дракон усередині мене радісно потягнувся, сподіваючись на дуже близьке полювання.

Будівля ради. Кабінет Першого Лорда.

Після стуку в двері господар кабінету підняв очі на свого візитера:

- Ольгаф... Радий, що ти зміг приїхати, - чоловік вказав на зручні крісла в зоні відпочинку, і поспішив за своїм гостем.

- Ніби ти залишив мені шанс відмовитися. До чого такий поспіх? І що означають твої слова про те, що ви бажаєте змінити наречену? - Шостий Лорд все ще стискав у руках отриману записку, нервово зминаючи її.

- Істрійський, ну чого ти так войовничо сприйняв цю звістку? Наша домовленість залишається чинною, тобі всього лише потрібно буде поміняти дочку. Адже ми не оголошували про заручини наших дітей, тож яка різниця Ліара це буде чи... Алісандра? - Батько дівчат уважно подивився на свого співрозмовника, ніби вирішуючи, а чи не послати свого нездійсненого свата куди подалі?

Як у того взагалі виникла така думка в голові? Адже старша спадкоємиця вже давно готувалася стати невісткою в домі Першого Лорда, а тепер йому якось доведеться пояснювати своїй донечці, що її місце займе сестра...

- Але ж Сандрі ледь виповнилося двадцять п'ять! Вона ще зовсім юна і не готова до шлюбу з твоїм спадкоємцем. До того ж, Альмір ніколи не виказував інтересу до моєї молодшої, то що ж змінилося тепер? - Говорити про те, що глава Першого Крила не підходить його крихітці не хотілося, але якщо Станіслав не зрозуміє натяків, доведеться повідомляти непривабливу правду своєму старшому колезі.

- О ні, ти все не так зрозумів... - протягнув співрозмовник, усміхаючись. - На руку твоєї молодшої доньки претендує Орлексіан. Здається, вони непогано ладнають у навчанні, та й змагаються заради уваги одне одного, - сяючий, наче начищена бляха Анрійський, вважав, що діти просто створені одне для одного, тоді як Ольгаф пригадував слова своєї молодшенької:

- "Лекс просто жахливий! Стільки пихатості й зарозумілості в ньому, що вистачило б на цілу армію верховних спадкоємців. Він постійно задирає Барні, ніби той йому не рівня!".

- Кхм... - "Сандра мене вб'є", - кружляло в голові у Істрійського, і він був не такий вже й далекий від істини. - Я не впевнений, що нам варто так поспішати. Вони обидва ще такі юні, до того ж моя донька вирішила закінчувати академію і спробувати свої сили в прирученні драконів... - поділився, сподіваючись, що Перший Лорд все ж таки замислиться.

- То це чудова новина! - Так, чоловік явно не такої реакції очікував від свого співрозмовника, тому виглядав трохи ошелешеним. - Ольгаф, подумай сам. Через два тижні в Хмарному Палаці відбуватиметься бал, на який ми всі зобов'язані з'явитися разом зі своїми спадкоємцями. Думаєш, це просто так? Чи тебе влаштує шлюб з одним із дітей Верховних? Не будь дурнем, нас явно запросили на оглядини, і я б не хотів, щоб хтось із моїх синів став іграшкою в руках напівбогині, - якщо зізнатися, то цього Шостий Лорд боявся найбільше.