Алісандра
Неймовірне везіння! Мені вдалося не лише врятувати себе від викриття, а й викрутитися з двозначної ситуації, пов'язаної з правителем. І який мене чорт смикнув зморозити таку нісенітницю? Що тепер чоловік про мене думатиме?
Та начхати… все одно я бачитиму його тільки у ролі куратора. А навіть якщо Драгонійський і нагадає мені про те, що сталося, то спишу все на дівочу імпульсивність. Зрештою, і мати, і сестри завжди так відповідали батькові. Хіба не можу і я разок скористатися жіночою хитрістю?
- Вийшло? - Тільки-но я опинилася в порівняльній безпеці, як мої друзі відразу ж накинулися на мене з розпитуваннями.
- Угу… - про свій провал не особливо хотілося говорити, але ж Міра чудово бачила, як голова дистрикту впіймав мене на гарячому.
- А що сказав імператор, коли ви зіткнулися з ним в апартаментах? - Поцікавилася подруга, і я все виклала, як є:
- Він був шокований, і мені довелося імпровізувати на ходу... - По правді кажучи, чоловік був страшенно злий.
- І як ти пояснила свою присутність у його спальні? - Ото вже цікаві ворони.
- Збрехала про те, що вирішила залишити йому любовного листа, - друзі пирснули від сміху, зовсім не стримуючи себе. - Ну так, регочіть, чого вже там, - порив сміху потрібно було просто перечекати, після чого я нарешті змогла щиро подякувати своїй групі підтримки.
- Та досить тобі, ми ж один за одного горою, - усміхнувся мені Барні, і друзі закивали, погоджуючись зі Стоулсом. - Але як бути з тим, про що ти сьогодні дізналася? Раптом це якось завадить твоїй мрії стати приборкувачкою диких? - Чи розмірковувала я над цим? Звісно. Цілий день провела в дивних роздумах, але це не означало, що я відступлюся.
- Вирішатиму проблеми в міру їх надходження. Зараз мені головне розібратися з навчанням, а потім вже спробую щось дізнатися про свою кровну матір, - хоча я і не була впевнена, що можу використовувати це слово по відношенню до жінки, яка кинула мене.
- А батько? - Обережно перепитала Мірайя, і я знизала плечима у відповідь:
- Я поговорю з ним, але згодом. Зараз є справи важливіші. Морозиво чи яблучна запіканка? Я пригощаю, - мені потрібний хоча б короткий перепочинок, щоб я змогла розкласти всі свої думки по поличках.
Адже, як виявилось, я не була готова до таких новин.
- Складний вибір. Може, все і одразу? - З хитринкою промовив Джулс, весело мені підморгнувши.
- Ти явно намірився мене розорити, - посміхнулася другу, рухаючись у бік найближчого кафе, де ми могли насолодитися чудовими частуваннями на будь-який смак.
Хіба я могла відмовити тим, хто врятував мене від катастрофічного провалу?
Так вечір пройшов у галасливій компанії моїх друзів, зате вночі я нарешті змогла дати волю своїм почуттям. Сльози текли річкою, змушуючи все моє тіло здригатися від болю, що переповнював його.
- Мамо… - шепотіли пересохлі губи, покусані до крові. - Матуся... - Доля явно вирішила з мене поглузувати, якщо влаштувала такий неприємний сюрприз.
Ріггард
- Ваша Величносте, прийшли звіти щодо трьох північних шахт. Думаю, вам не сподобається те, що ви побачите, - тільки-но я опинився у своєму кабінеті, як Мері відразу принесла мені папки з документами. – Також тут договір про плавні та запрошення на Весняний бал із Захмарного палацу, – здивовано підняв очі на помічницю, задаючи німе запитання. – Не дивіться на мене так, я все перевірила, там дійсно печатка Верховного.
- Ну і що знадобилося від мене напівбогу? – Дивно, вищі правителі вже років з двадцять не звертали уваги на наш дистрикт. В тім, як і на решту регіонів, а тут на тобі. - Не бери в голову, то були думки вголос. - Звідки Мері знати, що задумали діти богів?
Але хорошого від них явно чекати не доводилося.
- Поцікавитись у Селін? – Сестра моєї робітниці була заміжня за молодшим ельфійським принцем, і та цілком могла знати про захід у Захмарному палаці.
- Спитай ненароком, може вийде щось дізнатися, - моя співрозмовниця ствердно кивнула, звично розкладаючи папери на моєму столі. - Ось звіти, - підштовхнула документи ближче, тихо покинувши мій кабінет.
Тоді як я без роздумів взявся до вивчення доповіді.
Судячи з отриманих від управителів північних шахт документів, і там все було далеко не так гладко, як хотілося б. А якщо зробити всі розрахунки, то, гадаю, і тут знайдуться втрачені кристали. А це означало лише одне: хтось планомірно обкрадав дистрикт у особливо великих розмірах.
Чи не про це зі мною хотіли поговорити небожителі? Що, якщо їм вже відомо про крадіжку каміння? Ні, навряд чи вони настільки уважно спостерігають за заробітками своїх васалів. Отже, справа все ж таки в іншому.
- Ваша Величносте, ви просили нагадати про лекцію в академії. Мені поїхати з вами? - Мері заглянула в кабінет, коли в мене на столі залишалася лише одна не переглянута папка.
- У цьому немає потреби, до того ж ти мені потрібна тут. Я хочу, щоб ти викликала капітана служби безпеки і дещо йому передала особисто в руки, - швидко написавши на папері всього кілька слів, я передав записку помічниці, а сам підхопив піджак і документи, які планував переглянути в кареті.
Як же це все не вчасно, ніби хтось спеціально підібрав найзавантаженіший період року, коли я мав не лише розбиратися зі своїми прямими обов'язками, а ще й займатися навчанням нових майстрів управління дикими драконами.
- В академію, - наказав візниці, розмістившись усередині екіпажу.
Алісандра
Я із завмиранням серця чекала на денну лекцію правителя. Все ж таки мені вдалося вчора втекти з його апартаментів, але це не означало, що Драгонійський просто так про все забуде. Відчуваю, що мені ще ой як відгукнеться ця моя ризикована вилазка.
- Гей, Сандро, ти заснула там чи що? - Барні висмикнув мене з полохливих роздумів.– Як гадаєш, імператор нам пригадає вчорашню авантюру? - Я не бачила в очах друга переживань, скоріше, у них горіла цікавість.