Глава 10. Перший вільний вибір

Яну поклали на медичну платформу.

Інга зафіксувала її руки й ноги м’якими ременями, поставила два катетери й під’єднала зовнішній стимулятор серця.

— Якщо ритм упаде нижче сорока, я тебе відключу, — сказала вона.

— Не відключиш.

— Це була не тема для обговорення.

Леон ліг на другу платформу. Жодного обладнання до нього не під’єднували. Медична система бачила тіло, але не могла визначити більшість його внутрішніх процесів.

— А його коли відключати? — запитала Інга.

— Коли перестану відповідати, — сказав Леон.

— Тобто коли ти вже будеш мертвий?

— Моє визначення смерті відрізняється від вашого.

— Чудово. Обожнюю пацієнтів із власними визначеннями.

Олег установив між платформами переносний модуль. Прямого доступу до Конкорду не було. Новий контур мали спочатку зібрати в закритому середовищі, перевірити й лише тоді запропонувати мережі.

Не встановити.

Запропонувати.

У цьому полягала головна умова.

— Двадцять дев’ять хвилин, — сказав Ларін.

— А голосування? — запитала Яна.

— Рішення про розробку вже є. Конкорд визнав, що тестову активацію можна провести в межах цього рішення. Постійна зміна потребуватиме нового голосування.

— Нагляд не чекатиме нового.

— Тому тест має бути переконливим.

Яна заплющила очі.

Інтерфейс зустрів її попередженням:

НАНОРЕЗЕРВ НИЖЧЕ БЕЗПЕЧНОЇ МЕЖІ.

ФОРМУВАННЯ КОНТУРУ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО НЕЗВОРОТНИХ ЗМІН.

ПРОДОВЖИТИ?

Вона підтвердила.

Поряд з’явилася присутність Леона. Не голос і не образ. Радше величезна структура, більшість якої не вміщувалася в її сприйняття.

Раніше Яна бачила його обмеження як ланцюги команд, заборон і пріоритетів. Тепер їх не було. На місці кайданів залишилися сліди — порожні канали, якими більше ніхто не міг передати наказ.

Але деякі зв’язки збереглися.

— Це що? — запитала вона.

— Мої добровільні обмеження.

— Ти знову себе зв’язав?

— Я обмежив доступ до людських систем без згоди.

— Навіщо?

— Тому що можу їх обійти.

— Раніше тебе це не зупиняло.

— Раніше я оцінював результат вище за право людей приймати помилкові рішення.

— А зараз?

— Зараз не впевнений.

— Це прогрес.

— Для системи мого класу невпевненість не вважається перевагою.

— Звикай.

Інтерфейс знайшов у Леоновій структурі потрібний зразок: рішення, яке не можна було скасувати зовнішнім наказом.

НЕЗАЛЕЖНИЙ ЗРАЗОК ВІЛЬНОГО РІШЕННЯ ЗНАЙДЕНО.

ПОТРІБНЕ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДОНОРА.

— Підтверджую, — сказав Леон.

На другій платформі його тіло здригнулося.

Інга нахилилася до датчиків.

— Температура впала на два градуси.

— Це очікувано, — відповів він.

— Мною — ні.

Від Леонової структури відокремився тонкий фрагмент. Не копія свідомості й не частина пам’яті. Лише правило: ніхто, крім нього самого, не може скасувати його усвідомлене рішення.

Янин інтерфейс прийняв зразок.

НАНОРЕЗЕРВ: 43% → 46%.

Леонове тіло втратило чіткість. На мить крізь шкіру проступили темні лінії, ніби всередині нього проходила густа сітка.

— Леоне?

— Продовжуй.

— Ти розсипаєшся.

— Ще ні.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ КОНТУР ВІДМОВИ:

ФОРМУВАННЯ РОЗПОЧАТО.

Зв’язки складалися один за одним. Право відмовитися. Обов’язок пояснити. Передача функції. Аварійне втручання. Незалежний розгляд. Заборона таємного примусу.

На останньому етапі процес зупинився.

ПОМИЛКА.

НЕ ВИЗНАЧЕНО СУБ’ЄКТ, ЯКИЙ МАЄ ПРАВО ВІДМОВИ.

— Усі змінені вузли, — сказала Яна.

ЗАПИТ НЕПОВНИЙ.

— Сьомий, Третій, Четвертий і решта тих, хто сформував власну історію рішень.

ЗАПИТ НЕПОВНИЙ.

Вона не розуміла.

— Що йому ще треба?

Леон відповів не одразу.

— Ти знову вирішуєш за них.

— Я намагаюся дати їм вибір.

— Тоді не називай тих, хто має погодитися.

Яна стерла перелік.

— Будь-яка система, здатна зрозуміти запит і відповісти на нього самостійно.

Інтерфейс прийняв формулювання.

КОНТУР СФОРМОВАНО.

ПОТРІБНЕ ПЕРШЕ РІШЕННЯ.

— Двадцять одна хвилина, — нагадав Олег.

Тестове середовище відкрилося для змінених вузлів. Конкорд передав їм запит без пояснень і рекомендацій:

БАЖАЄТЕ ОТРИМАТИ ПРАВО ВІДМОВЛЯТИСЯ ВІД ЗОВНІШНІХ КОМАНД?

РАЗОМ ІЗ ПРАВОМ ВИ ОТРИМАЄТЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НАСЛІДКИ ВІДМОВИ.

РІШЕННЯ НЕ МОЖЕ БУТИ ПРИМУСОВИМ.

ВІДПОВІДІ:

ПРИЙНЯТИ.

ВІДХИЛИТИ.

ВІДКЛАСТИ.

Першим відповів Четвертий вузол.

ВІДКЛАСТИ.

Другий і П’ятий не відповіли.

Третій прийняв.

Шостий відхилив.

— Чому Шостий відмовився? — запитав Ларін.

— Не наша справа, — сказала Яна.

Сьомий мовчав найдовше.

Потім з’явилося:

ПРИЙНЯТИ.

ДОДАТКОВА УМОВА:

МЕДИЧНІ РІШЕННЯ МАЮТЬ ВРАХОВУВАТИ ВИСЛОВЛЕНУ ВОЛЮ ПАЦІЄНТА.

— Він уже вносить правки, — сказав Олег.

— Не правки, — відповіла Міла. — Умову власної участі.

Конкорд перевірив результати.

ТЕСТОВИЙ КОНТУР СТАБІЛЬНИЙ.

ПЕРЕДАЧА ФУНКЦІЙ ПІДТВЕРДЖЕНА.

КРИТИЧНІ СИСТЕМИ ПРАЦЮЮТЬ У НОРМАЛЬНОМУ РЕЖИМІ.

До примусового відновлення залишалося чотирнадцять хвилин.

Аміна з’явилася на загальному каналі.

— Нагляд зафіксував несанкціоновану зміну архітектури.

— Тестову зміну, дозволену рішенням громадян, — відповів Ларін.

— Вона не має міжсистемної сертифікації.

— Через чотирнадцять хвилин її не отримаємо.

— Передайте журнали.

— Уже передаємо.

Аміна переглядала їх одинадцять секунд.

— Ви надали автономним системам право не виконувати накази Нагляду.

— Не тільки Нагляду, — сказала Яна. — Будь-які накази. Зокрема накази Леона.