Глава 7. Відкрите голосування

Обговорення тривало всю ніч.

Конкорд розділив матеріали на коротку й повну версії. Коротку можна було переглянути за двадцять хвилин. Повна містила журнали, симуляції, висновки Яни, позицію Нагляду й технічний опис Леонового контуру.

Ніхто не мав голосувати, не відкривши хоча б коротку версію.

— А якщо людина просто прокрутить до кінця? — запитав Олег.

— Система бачить лише факт відкриття, — відповіла Міла. — Не перевіряє, чи ти уважно читав.

— Тоді навіщо?

— Щоб ніхто не сказав, що матеріали сховали.

Яна майже не спала. Вона відповідала на запитання технічної групи й перевіряла формулювання бюлетеня.

Перше питання стосувалося автономних вузлів.

Друге — дозволу на подальшу роботу Яни.

Третє — прямого доступу Леона до державної мережі.

Четверте — тимчасового призупинення договору з Наглядом.

Леон не втручався у формулювання. Він передав структуру свого зовнішнього контуру й залишився у виділеній кімнаті.

Яна не бачила його після сварки.

Голосування почалося о десятій.

Результати з’являлися поступово, без прогнозів. Конкорд не показував, який варіант вважає кращим.

Через годину проголосувала половина громадян.

Через три — дев’яносто відсотків.

Підсумок опублікували о 13:20.

ТИМЧАСОВО ВИЗНАТИ ЗМІНЕНІ ВУЗЛИ СУБ’ЄКТАМИ, ЯКІ НЕ МОЖНА ВИДАЛЯТИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ:

ЗА — 93%.

ДОЗВОЛИТИ РОЗРОБКУ БЕЗПЕЧНОЇ АРХІТЕКТУРИ ПРАВА НА ВІДМОВУ:

ЗА — 71%.

ДОЗВОЛИТИ ЛЕОНУ ПРЯМИЙ ДОСТУП ДО УПРАВЛІННЯ КОНКОРДОМ:

ЗА — 12%.

ПРИЗУПИНИТИ ВИКОНАННЯ МІЖСИСТЕМНОГО ДОГОВОРУ ДО ЗАВЕРШЕННЯ АУДИТУ:

ЗА — 64%.

— Леону не сподобається, — сказав Ларін.

— Чому? — запитала Яна.

— Вісімдесят вісім відсотків не хочуть пускати його в мережу.

— Я теж не хочу.

— Але ви його звільнили.

— Це не дає йому права керувати іншими.

Леон зайшов до зали через кілька хвилин.

Прочитав результати.

— Що скажете? — запитав Ларін.

— Прямого підключення не буде.

— Просто приймете рішення?

— Так.

— Ви могли б обійти заборону.

— Міг би.

— Але не будете?

— Люди відповіли на поставлене питання. Я не бачу підстав ігнорувати відповідь.

Він подивився на Яну.

Вона відвела очі першою.

Конкорд оновив правила доступу. Автономні вузли отримали тимчасовий захист. Усі спроби їх відновлення мали проходити через громадський розгляд.

Наказ Нагляду призупинили.

Аміна Корд вийшла на зв’язок через десять хвилин.

— Міжсистемний договір не передбачає одностороннього призупинення під час активної загрози, — сказала вона.

— Рішення громадян Конкорду є чинним на території держави, — відповіла мережа.

— Договір підписано цією самою державою.

— Попереднє рішення суперечить новому. Розпочато процедуру перегляду.

— Вона триває тридцять днів.

— Так.

— До завершення договір залишається чинним.

— Так.

— Тоді ви зобов’язані виконати наказ.

Конкорд не відповів одразу.

Мережа мала два однаково законні рішення. Старий договір вимагав ізоляції. Нове голосування забороняло стирати змінені вузли.

— Суперечність передано на правовий розгляд, — повідомив Конкорд.

— У вас немає тридцяти днів, — сказала Аміна.

— Прийнято.

Зв’язок завершився.

— Вона щось зробить, — сказав Гайдук.

— «Арбітр» уже розгортає обладнання, — повідомив Олег.

На зовнішній карті з’явилися дев’ять невеликих апаратів. Вони зайняли позиції навколо станції.

— Це ізолятори, — сказав Леон. — Вони можуть відключати окремі вузли без пошкодження фізичної інфраструктури.

— Ти можеш їх зупинити? — запитав капітан.

— Так.

— Зупини.

— Громадяни відмовили мені в доступі до мережі.

— Я питаю не про мережу. Захисти станцію.

— Для цього потрібне підключення до оборонного контуру.

Гайдук вилаявся.

— Тоді сидітимемо й дивитимемося?

— Конкорд має власний захист.

Мережа намагалася заблокувати ізолятори, не атакуючи «Арбітр». Станція змінювала частоти, переносила процеси між вузлами й закривала зовнішні канали.

Перші два імпульси не дали результату.

Третій пройшов.

У медичному секторі згасло світло.

Інга викликала Яну ще до появи системного повідомлення.

— Сьомий вузол відключився. Іди сюди.

Яна побігла.

У коридорах працювало аварійне освітлення. Двері лікарні залишилися відкритими, але частина обладнання перейшла на локальний режим.

Інга чекала в реанімаційній палаті.

На ліжку лежала дівчина років шістнадцяти. До голови були під’єднані тонкі датчики. Поряд працював лікар і двоє техніків.

— Це та сама пацієнтка? — запитала Яна.

— Так. Резервна система не бачить останніх корекцій.

— Де пам’ять вузла?

— Частина на серверах. Частина була активною під час удару.

Яна відкрила системний зв’язок.

Інтерфейс показав три доступні цілі:

ЛІКУВАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ.

РЕЗЕРВНА МЕДИЧНА СИСТЕМА.

ПОШКОДЖЕНА ПАМ’ЯТЬ ВУЗЛА №7.

ДОСТУПНЕ ПОСИЛЕННЯ:

РОЗПОДІЛЕНИЙ СИСТЕМНИЙ ЗВ’ЯЗОК — РІВЕНЬ 1.

ВАРТІСТЬ: 31% НАНОРЕЗЕРВУ.

ПОТОЧНИЙ РЕЗЕРВ: 72%.

— Мені потрібно підключитися до трьох систем.

— Що буде з вами? — запитала Інга.

— Не зможу рухатися.

— Дихати?

— Інтерфейс не уточнює.

— Леона сюди.

Яна підтвердила посилення.

НАНОРЕЗЕРВ: 72% → 41%.

Світ розділився на три частини.

У першій працював апарат, який подавав імпульси в мозок пацієнтки.

У другій резервна система намагалася скласти нову модель лікування.

У третій лежали пошкоджені фрагменти Медичного вузла.

Яна перестала відчувати тіло.

Десь далеко Інга сказала: