Розділ 11.2.

А всього за кілька хвилин біля ослабленої пацієнтки зібралася ціла лікарська комісія. Тут знаходилися і запрошені зі столиці відомі цілителі, і Філлі, та й його помічники теж були присутні. Чоловіки проводили різноманітні тести і перевірки, але всі вони говорили одне - нехай командир і не вигоріла, але повністю відновитися їй не вдасться. Зрозуміло, самій дівчині цього ще не сказали, хоча вона могла прочитати свій вирок у жалісливих поглядах присутніх. 

Закінчивши нараду раніше, ніж зазвичай, Стен вже звично попрямував до палати своєї подруги, але там на нього чекала несподіванка. Просто під дверима тупцювали підлеглі Бріани, які й розповіли аналітикові, що командир прийшла до тями. Полегшено видихнувши, чоловік увійшов усередину, де все так само чергував Марні.

- Тільки нещодавно заснула, - повідомив той своєму вже майже другу.

- Як вона? - Стен узяв кохану за долоню, міцно стискаючи. 

Змарніла, з синцями навколо очей, дівчина виглядала тяжко хворою, хоча, за словами лікарів, її організм повністю відновився. Але Брі втратила найважливішу частину себе, і це позначилося на її стані.

- Нервувала. Намагалася дізнатися втрати на полі бою, але я поки що стараюся уникати цієї розмови, - аналітик кивнув на слова співрозмовника, зайнявши своє місце поряд з дівчиною.

- А що кажуть про її резерв? - Для кожного мага це найважливіше, тому Майєр сподівався почути позитивний вердикт, але прочитав жорстку правду в очах чоловіка навпроти.

- Лікарі сказали надії немає. Вона не вигоріла повністю, але до свого минулого рівня відновитися не зможе, ба більше, найімовірніше, з магією їй доведеться зав'язати, - Марні карбував кожне слово, вбиваючи в Стені будь-яку надію. Він занадто добре знав Бріану, щоб зрозуміти, що звістка зламає подругу. - Хоча в будь-якому разі головне, що вона жива, - резюмував прикордонник, важко зітхнувши.

- Ти маєш рацію, - Майєр невесело посміхнувся і нарешті наважився поставити питання, яке хвилювало його давно: - А що відбувається між вами з Бріаною? - Завмер, бажаючи дізнатися справжній стан справ.

- Тобі краще спитати це у неї, - ухильно відповів тому Марні, ховаючи свій погляд.

- Вона тобі подобається? - Чесне запитання.

- Так, - така ж чесна відповідь. - А тобі? - Не залишився в боргу підлеглий Бріани, не поступаючись своєму суперникові в бажанні розібратися.

- Я кохаю її. Із самого дитинства кохав, але вона, здається, і не здогадувалася про це. Схоже, що для неї я так і залишився тим знайомим занудою-Стенлі, - усміхнувся, ховаючи за цією усмішкою справжній біль.

- У цьому вся Брі. У військовій операції прораховує всі ходи і побачить кожну лазівку, а в почуттях далі власного носа нічого не помічає, - хлопці невесело розсміялися, думаючи кожен про своє.

Всю ніч Майєр чергував біля ліжка подруги, чекаючи, коли ж вона прокинеться. Але дівчина продовжувала лежати нерухомо, лише час від часу вона голосно зітхала, схоже, їй снилося щось неприємне.

Стенлі нахилився до самого її обличчя і провів пальцями по щоках, заспокоюючи маленьку, а коли Бріана принишкла, ніжно посміхаючись, хлопець підвівся і вийшов із палати, прямуючи до центрального штабу. Генерал викликав його для серйозної розмови.

Але в голові у чоловіка ковзала лише одна думка:

- "Здається, настав час відмовитися від заручин із дочкою головного судді".