Розділ 7.3.

Останнім, що залишилося у мене в пам'яті, було те, як я поклала голову на чергову папку з документами.

- "Ось так ще хвилиночку лише полежу і продовжу роботу", - виразно забилася в голові думка, а після неї настала дзвінка порожнеча. Розплющила очі я вже вранці, лежачи на гостьовому диванчику й укрита власною курточкою. - "І коли тільки перебратися встигла?" - Потягнувшись, я закряхтіла, немов двохсотрічна стара. Все ж таки це була погана ідея, як не крути.

Ніби почувши моє пробудження, у двері поскреблися.

- "І кого там чорти принесли, коли ще й на світ не зазоріло?", - старанно пригладила пасмо, що вибилося із зачіски, і спробувала розім'яти м'язи.

- Увійдіть, - голосно відгукнулася, потерши при цьому сонні очі.

- Командире, тут звіт щодо нічного набігу, - Мертон простягнув мені тоненьку папку.

Невже він під дверима вартував?

- А чому не розбудили? - Я, звісно, виспалася, але було б непогано закінчити заплановане, та й про набіг тільки зараз доповідають, хоча, мабуть, все пройшло без проблем, раз не стали турбувати вночі.

- Так прикордонники впоралися самостійно, заодно і новачки пройшли бойове хрещення, - тут я згадала про десяток з новоприбулих, які мали заступити на патрулювання.

Везунчики, нічого не скажеш.

- Що з втратами? Як показали себе центральні резервісти? - Не хотілося б ось так починати їхню службу, але це кордон, тут немає місця для слабаків. І краще їх ось так відсіяти на самому початку, аніж потім опинитися кинутими в розпал битви.

- Хлопці молодці, не злякалися, хоча спочатку кричали ошелешено, побачивши кілька кочівників на металевих конях, - відзвітував мій заступник, а я полегшено видихнула.

Отже, не все так погано, як я могла собі уявити.

- Щось ще? - У мене в планах було перекусити і далі продовжити опрацювання документів, потрібно розсортувати інформацію для аналітиків і відправити останні зведення в центральний штаб.

- Так, дві інші сотні теж виділили бійців в патрульні команди, і в підсумку ранковий загін поповнився трьома десятками резервістів. Я взяв на себе відповідальність за їхнє обмундирування і розподіл у групи. Зрозуміло, якщо ви не проти, - угу, була б я проти, все одно вже відправили новачків.

Хоча я і так планувала переговорити з їхніми командирами, але, схоже, це вирішилося і без моєї участі.

- Добре, ти все правильно зробив. Що там з хлопцями Кілмана? Сподіваюся, вночі бійок не було? - Ще один мій головний біль.

- Як не дивно, але елітники поводяться тихо, наче сім баб пошептали над ними. Може, замишляють щось? - Я теж не вірила в те, що шалені бійці еліти отак в одну мить схаменулися.

Вони скоріше почнуть обмірковувати план з чергового шкідництва, і що їм усе кортить? Можна подумати ми тут змагаємося, а не намагаємося виконувати одну роботу.

- Що там у Ленса з артефактами? - Часу катастрофічно не вистачало, кожен день міг стати вирішальним, а "тестер" дуже міг допомогти нам розібратися з пастками, які розкидають кочівники перед атакою. І звідки вони їх тільки беруть?

- Три з них уже повністю готові й перевірені в справі. Віддали нашим хлопцям у патрулі, нехай бавляться, все одно треба вчитися. Ще три хлопчина обіцяв до кінця тижня відмоделювати. А він молодець, вже навіть Мерфі на нього не пирхає, а допомагає втілити божевільні ідеї новачка в життя, все ж таки досвіду в нього побільше буде, - поділився своїми спостереженнями заступник, а я задоволено посміхнулася.

Молодці хлопці. Я звісно за здорову конкуренцію, але разом вони можуть створити щось справді грандіозне. Принаймні я на це сподівалася.

- Чудові новини. Потрібно буде подивитися, що з трофеїв можна віддати механікам на переробку. Поговори з Френом, нехай за можливості зробить інвентаризацію на складі, - Мертон кивнув мені, збираючись іти, хоча біля самих дверей все ж зупинився:

- Вітаю з призначенням, командире, - він широко мені посміхнувся і зник за дверима, які тієї ж миті зачинилися. 

А я й забула, що мене начебто підвищили на час операції, і всі командири в нашому північному штабі тепер підпорядковуються моїй персоні. Та ще радість, особливо зважаючи на вчорашній інцидент із рудим. Сподіваюся, відкрите хамство на цьому закінчиться, не хотілося б, щоб мої хлопці втручалися ще й у розбірки з новоприбулими резервістами.

На цьому мої думки про "гостей" випарувалися, поступившись місцем справам насущним. Для початку я мала розібрати он ту купу документів, після чого можна буде з чистою совістю вирушати на сніданок.