Глава 27. Максим

Вечеря підбігає до кінця. Напруга за столом сягає точки кипіння, а повітря в їдальні здається нестерпно гарячим і сухим. Я повільно відкладаю тканинну серветку на стіл і стискаю челюсті. Всередині мене живим вогнем горить єдиний намір: я збираюся підвестися й нарешті попросити Нору про розмову наодинці. За зачиненими дверима кабінету я викладу їй усе — скасую заручини, покладу край цьому фарсу й поставлю крапку.

Але Нора мене випереджає.

На її обличчі раптово спалахує сліпуча, промениста усмішка. Вона легким, майже грайливим рухом дістає зі своєї брендової сумочки невелику, елегантну подарункову коробочку, перев'язану шовковою стрічкою. З тихим, демонстративним стуком вона кладе її на стіл прямо переді мною.

— Любий, — її голос лунає голосно, дзвінко й оксамитово, розливаючись по всій їдальні так, щоб Софія чула кожне слово. — Наша донечка Мія скоро одужає, і в неї буде чудовий привід для радості!

Я застигаю. Вся моя рішучість натрапляє на невидиму стіну. Насупившись, я дивлюся на коробку, не торкаючись її.

— Про що ти, Норо? — сухо запитую я.

Нора подається вперед, зазираючи мені прямо в очі з виразом безмежного, сяючого щастя:

— Я вагітна, Максиме! — вигукує вона на всю кімнату. — У нас буде малюк!

Вона сама знімає кришку з коробочки й повертає її вмістом до мене.

Всередині на білому оксамиті лежить позитивний тест на вагітність із двома чіткими, яскраво-рожевими смужками. А під ним — фірмовий бланк приватної клініки «Мед-Еліт» із печаткою, підписом завідувачки відділення та висновком УЗД: вагітність 5 тижнів.

Усередині мене щось вибухає й миттєво виморожує до кісток.

Світ навколо мене зупиняється. Звуки зникають, залишаючи лише важкий, глухий гул у скронях. Я дивлюся на ці дві рожеві смужки, і земля з гуркотом іде з-під ніг, провалюючись у бездонну прірву.

Вагітна. Вона вагітна від мене.

Мій розум гарячково рахує дні й тижні, і все збігається. Це моя дитина. У мене всередині виникає дике, задушливе відчуття пастки, із якої немає виходу. Як чоловік, як батько, я ніколи у світі не зможу покинути жінку, яка носить під серцем моє дитя. Мій власний кодекс честі, мій обов'язок, який я закарбував у собі з дитинства, прямо зараз перетворюється на важкі кандали на моїй шиї.

Я повільно, з жахом переводжу погляд на Софію.

І це видовище розриває мені серце на криваві шматки.

Погляд Софії стає повністю скляним, позбавленим найменшої краплини життя. З її обличчя миттєво зникають усі барви, залишаючи лише мертвотну блідість. Вона дивиться на цей тест, на цю кляту довідку, і я бачу, як у її очах назавжди згасає те тендітне світло надії, яке ми так дбайливо відроджували ці дні. Наша єдність, наші обійми в авто, наша несказана обіцянка «завжди бути поруч» — усе це розлітається на порох на її очах.

Вона не каже жодного слова. Жодного докору, жодної сльози — лише виснажена, крижана порожнеча. “Софіє”... — хочу промовити я, але слово застрягає в моєму затиснутому горлі, перетворюючись на безсилий хрип.

Я не можу йти до неї. Якщо вона зараз встане і піде, не маю права зупинити її. Що я їй скажу?! Що я кохаю її, але мушу одружитися з іншою, бо вона чекає від мене дитину?!

Я застигаю в німому, заціпенілому шоці, виснажений диким болем і безпорадністю. Дивлюся на дві рожеві смужки й розумію: моє життя зруйноване вщент. Шлях до Софії, до мого єдиного справжнього кохання, закритий назавжди. І я сам, власними руками, збудував цю в'язницю.

Любі мої читачі! ❤️

​Ось і настав той самий вирішальний момент... Історія Максима та Софії опинилася на самісінькій межі, і зараз їм — а разом із ними й мені! — як ніколи потрібна ваша теплота та підтримка.

​Благаю вас, підтримайте книгу передплатою саме в перший день! Перші 24 години — це найважливіший і найцінніший старт для історії. Ваша активність, покупки та перші відгуки допомагають книзі піднятися в топи, а мені дарують неймовірні крила писати далі без упину й якнайшвидше розплутувати цей складний вузол.

​🎁 Спеціальний подарунок для вас: щоб ви могли продовжити читання з комфортом, перші 2 тижні ціна на передплату буде максимально зниженою!

​Дякую кожному з вас за те, що проходите цей емоційний шлях разом зі мною, переживаєте за героїв і віддаєте частинку свого серця цій книзі. Ви — моє головне натхнення!

​З любов'ю та вдячністю, ваша Юліанна ✨