Розділ 11

Я різко розплющила очі, зустрічаючись поглядом з блакитними очима Тимофія, що тепер уже були майже чорними. Я шоковано ахнула від усвідомлення усієї ситуації та зі всієї сили штовхнула його в груди.

О Господи! Ми мало не поцілувалися. Я непомітно притулила пальці до своїх губ, а моє серце забилося швидше. Тимофій уже встиг підвестися з мене. Мені раптом забракло його тепла, але я не могла навіть собі зізнатися у цьому. Я перебувала в якомусь ступорі й непорушно лежала на підлозі, прикриваючи свої губи долонею.

— Іди в спальню, — твердо сказав мені Тимофій.

Його голос привів мене до тями, і я різко зірвалася на ноги.

— Це, мабуть, твоя дружина прийшла, — почала схвильовано говорити. — А якщо вона застукає нас і неправильно усе подумає? Господи, як же соромно!

Я сильно зажмурилася та мало не заплакала. Мені хотілося зі всієї сили вдарити себе по чолі за те, що я взагалі дозволила собі зв'язатися зі своїм чоловіком.

— Заспокойся, Ніло! — Тимофій обережно поклав свої руки на мої плечі та зазирнув мені просто в очі. — Не хвилюйся, гаразд? Просто побудь у моїй спальні, а потім я покличу тебе.

Хотілося провалитися крізь землю від сорому. Навіть цей абсолютно спокійний погляд Тимофія не заспокоїв мене. Я важко заплющила очі та кивнула головою якраз у той момент, коли у двері знову подзвонили. Я скинула руки Тимофія зі своїх плечей, швидко схопила свої речі з дивана, а тоді побігла до спальної кімнати, зачинивши за собою двері. Серце почало битися ще швидше. А якщо це справді дружина Тимофія? Я опустила погляд на його футболку, що досі була на мені. Не дай Боже, щоб вона спіймала мене в такому вигляді! У скронях пульсувало, коли я зі швидкістю світла стягнула з себе його футболку та почала вдягати сукню. Я скривилася коли побачила, що мої колготки чомусь були порвані. Не могла більше це надіти, тому засунула їх у верхню шухляду тумби. Гаразд! Я провела руками по своїй сукні, розгладжуючи складки.

Я підійшла трохи ближче до дверей. Віддалено почула, що голоси були чоловічими. Якесь дивне полегшення з'явилося всередині. Отже, це не дружина Тимофія. Цікавість взяла верх наді мною, тож я трішечки відчинила двері та почала уважно слухати:

— Я знаю, що за домовленістю сьогодні ти не мав з ним бачитися, — заговорив незнайомий чоловічий голос, який здався мені приємним. — Але я хочу зробити Єві сюрприз. Ти ж знаєш, що в неї день народження і це наша річниця.

— Конкретніше, будь ласка, — почувся голос Тимофія.

Я насупилася, бо вже дуже добре знала Тимофія, щоб зрозуміти, що цей його тон був роздратованим.

— Візьми Макса до себе на два дні, — сказав той чоловік. — Ми з Євою відпочинемо, і ти побудеш з сином.

О! Мої брови злетіли вверх від почутого.

— Розумію, в тебе могли бути свої плани, але ми з Євою й так мало часу проводимо вдвох...

— Я зрозумів, — сказав Тимофій крізь стиснуті зуби. — Можеш не продовжувати, Давиде. Гаразд, я заберу його сьогодні.

— Чудово! Знав, що ти не відмовиш.

— Усе для вашого щастя, — їдко прокоментував Тимофій.

— Ти, я бачу, теж непогано влаштувався. Красиві туфлі, — той чоловік тихо засміявся, — а ще, дивлюся, дві чашки на столі й тарілки. Не познайомиш нас з нею?

Я притиснула руку до своїх грудей та глибоко вдихнула. Ох, тільки не це! Сильно зажмурилася, благаючи, аби Тимофій не додумався знайомити цього чоловіка зі мною.

— Не цього разу, — відповів він.

Я полегшено видихнула та сильніше стиснула ручку дверей.

— Отже, це всього лише розвага на ніч. Скільки уже їх в тебе було, Тимофію?

Щось неприємно вкололо в самісіньке серце від усвідомлення того, що в нього таки були дівчата. Але що тоді з дружиною? І хто цей чоловік? Я абсолютно нічого не розуміла.

— Це не твоє діло, Давиде! — огризнувся той.

— Шкода. Колись ми були найкращими друзями.

— Ти вже давно мені не друг! І якщо ти закінчив, то можеш забиратися звідси.

Між чоловіками повисла тиша. Мені здавалося, що в усій квартирі було чутно лише моє гучне дихання.

— До речі, я бачив, що твоя остання стаття зараз очолює топ, — продовжив говорити той Давид. — Вітаю, Тимофію. Єва завжди хотіла, аби ти був таким успішним. Вона... Вона пишається тобою. Не забудь привітати її з днем народження. Їй буде приємно.

— Не забуду.

По голосу я розуміла, яким напруженим і знервованим був Тимофій. Почулися кроки, тож я відхилилася назад, щоб мене не помітили. Після того, як почувся гуркіт дверей, я ще декілька хвилин пробула в кімнаті. Тимофій не закликав мене, а мені чомусь стало максимально некомфортно у цій квартирі. Я почувалася жахливо через те, що мало не поцілувалася з одруженим чоловіком, у якого ще й син є.

Я наважилася вийти з кімнати. Помітила Тимофія на кухні. Він стояв біля стільниці та пив воду, не відриваючись від склянки. Усі м'язи його тіла були максимально напруженими.

— Я, мабуть, піду, — пропищала я та прочистила горло. — Мені час додому.

Тимофій озирнувся на мене, і напружений вираз його обличчя став трохи розслабленим.

— Мені справді вже час, — продовжила бурмотіти та попленталася до коридору. Я почала взувати свої туфлі. — Вибач за те, що сталося вночі й... Й уранці. Гадаю, це була помилка.

— Ніло, почекай! — попросив Тимофій.

Він раптом схопив мене за руку. Я здивовано глянула на нього. Чоловік мовчав всього декілька секунд, а тоді прошепотів:

— Залишся у мене.

— Це... — Я вирвала свою руку з його хватки. — Це дуже погана ідея. Дякую, що прихистив мене на цю ніч.

Я знервовано засміялася. Мені було так ніяково, що я не знала, куди подіти себе.

— Тоді я підвезу тебе додому, — запропонував Тимофій. Я різко похитала головою. — Мені й так потрібно зараз їхати.

— Не варто! — швидко заперечила я. — У цьому нема потреби. Я не маленька дівчинка. Доберуся сама.

— Ніл... — Тимофій знову потягнувся до мене своєю рукою.

Я відступила та мало не впала, коли перечепилася за поріг. Довелося вчепитися пальцями за ручку дверей.

— Дідько! — тихо вилаялася і підняла погляд на Тимофія. — Завжди біля тебе стаю незграбною.

— Дозволь мені все пояснити, — сказав він.

— Навіщо? Навіщо тобі пояснювати мені щось? Я... Я уже достатньо почула. І, як говорила раніше, я не зв'язуюся з одруженими чоловіками. Якщо тебе хвилює те, що сталося там на підлозі, то... Це абсолютно нічого не означає, Тимофію! Просто миттєва слабкість. Якби на твоєму місці був будь-який інший чоловік, то я б зробила те саме. А якщо ти боїшся, що я розповім про це твоїй дружині, то обіцяю, що цього ніколи не станеться.

— Усе не так! Усе зовсім не так, Ніло!

— Побачимось на роботі, гаразд? Я піду додому, бо сьогодні ввечері до мене прийдуть подруги на дівочі посиденьки. Не можу більше затримуватися. Бувай!

Я просто-таки вибігла з його квартири. Як тільки вийшла на вулицю, то обійняла себе руками та поспішила на стоянку, щоб замовити собі таксі. У мене аж голова розболілася від усього, що відбулося. І чому Тимофій намагався зупинити мене? Чому не хотів відпускати? Що бажав пояснити? Я майже нічого не знала про нього, окрім того, що він бабій та ловелас. І той чоловік уранці підтвердив це. То чому тоді я хвилююся? Чому мені так неспокійно, якщо це просто гра?..

— Агов! — Аліна клацнула пальцями перед моїми очима. — Ти в порядку? Зовсім не слухаєш нас.

— Вибачте, — пробурмотіла я. — Трохи задумалася.

— Це все через те, що ти відмовилася пити з нами. — Юля пригубила келих вина. — Мені, до речі, є що розповісти вам.

Подруга задоволено всміхнулася та розслаблено сіла на спинку дивана. Вона відкинула своє світле волосся з плечей, а тоді уважно подивилася чомусь саме на мене. Я всього на мить задумалася про те, якою красивою яскравою білявкою вона була. Пригадала дружину Тимофія, яку бачила в кав'ярні, а також ту дівчину, з якою він фліртував вчора в клубі. Вони усі були на один типаж. А я зовсім не схожа на них зі своїм коричневим волоссям і зеленими очима.

— Я ж казала вам, що ми з Тимофієм домовилися з побаченням, — почала розповідати Юля. — Вчора воно відбулося. Я так сильно хвилювалася, але все було просто чудово. Ми обідали у вишуканому ресторані. Тимофій поводився зі мною як справжній джентльмен. Він відверто залицявся до мене.

— Вау! — пробурмотіла я.

— Тимофій сказав, що йому дуже сильно подобаються мої очі. — Юля аж засяяла, усміхаючись на всі тридцять два. — Говорив, що вони наче сапфіри.

— Як романтично, — зауважила Аліна.

Я косо подивилася на неї, а вона одразу ж натягнуто усміхнулася мені та знизала плечима.

— Жоден чоловік ніколи не сказав мені стільки компліментів, як Тимофій всього лише за одне побачення.

— Але перед тим у тебе було з ним три побачення, після яких він тебе кинув! — сердито нагадала я.

Усмішка на обличчі Юлі одразу ж впала. Вона трохи напружилася та зробила ще один ковток вина.

— Тимофій учора пояснив цю ситуацію, — сказала вона.

— Та невже? — спитала я. — І що він тобі сказав? Що ти особлива і не схожа на жодну з тих дівчат, яких він використав?

— Чому мені здається, що ти насміхаєшся з мене? — обурилася Юля. Вона поставила келих на столик, а тоді підозріло примружила очі. — Чекай, чи ти... Ти заздриш мені!

— Що? — перепитала я та голосно засміялася. — Я тобі заздрю?

— У мене за останній місяць було більше побачень, аніж у тебе за все твоє життя, — фиркнула вона, високо здійнявши голову. — Ти сама відштовхуєш чоловіків і руйнуєш своє особисте життя. Тепер ще й моє зруйнувати хочеш?

Я шоковано похитала головою та зірвалася на ноги. Не могла повірити, що подруга, з якою ми товаришуємо уже п'ять років сказала мені таке.

— Ти хоч розумієш, що кажеш? — спитала я. — Ти взагалі чуєш себе, Юлю?

— Я ще не все сказала! — буркнула вона і так само підвелася. — Знаю, ти бачила Тимофія тоді на форумі. Він красивий, успішний, харизматичний, привабливий і дуже сексуальний чоловік. Чому ви не раді за мене, а? Чому ви не тішитеся разом зі мною через те, що такий чоловік закохався у мене?

— Бо він не кохає тебе! — майже закричала я, виділяючи кожне слово. — Тимофій обманює тебе і просто використовує задля чергового експерименту. Можливо, тобі важко в це повірити, але ти не потрібна йому.

— Бо це ти так вирішила? — огризнулася Юля, різко схопивши свою сумочку. — Знаєш, Ніло, я не думала, що ти така заздрісна. Своєю поведінкою ти вчергове довела, що тебе ніколи не захоче такий чоловік, як Тимофій. Думаю, він навіть не глянув би у твій бік.

Я видихнула і похитала головою. Тимофій так сильно промив їй мозок, що я більше не впізнавала у ній своєї ліпшої подруги. Ба більше, вона принижувала та відверто ображала мене. Юля кинула на мене свій зверхній погляд, а тоді різко обернулася, щоб піти геть.

— А він сказав тобі, що у нього є дружина і син? — спитала я.

Юля зупинилася та насуплено глянула на мене:

— Звідки ти це взяла?

Я прочистила горло та глибоко вдихнула, намагаючись якнайшвидше вигадати щось правдоподібне.

— Знайшла в інтернеті! — голосно сказала. — Цю інформацію було складно знайти, але мені вдалося.

— Серйозно, Ніло? — Юля раптом засміялася. — Після ситуації з твоїм братом і твоєю сім'єю, ти як ніхто знаєш, що не можна вірити тому, що пишуть в інтернеті.

Я міцно стиснула губи в пряму лінію. Сім'я — це моя болюча тема, про яку я намагалася не говорити. Одного разу я поділилася цим з подругами, а зараз... Зараз мені здавалося, що я зробила найбільшу помилку у своєму житті.

— Я теж уже піду, — заговорила Аліна. — Бувай, Ніло.

Вона обійняла мене на прощання, після чого попрямувала до виходу одразу ж за Юлею. Як тільки за ними зачинилися двері, я втомлено впала на диван. Чорт! Чому все так складно? Я так сильно злилася і на Юлю, і на себе, і на Тимофія. На нього, мабуть, найбільше. Якщо він так чудово вчора провів час з нею, то чому тоді вранці мало не поцілував мене? Я почувалася жахливо через це, і тепер ще більше жадала знищити його. Я потягнулася до ноутбука, відкрила чистий документ і глибоко вдихнула. Мої пальці зависли над клавіатурою і я почала набирати заголовок: