Правда Життя

Що залишається.

 

‎Ми зустрічаємось у світі,
‎Де кожен власним шляхом йде.
‎Хтось вміє щиро порадіти,
‎Хтось просто мовчки відійде.
‎
‎Ми носим біль під шаром тиші,
‎Ховаєм сльози від людей.
‎І навіть ті, що найсильніші,
‎Чекають лагідних ночей.
‎
‎Колись були й прості хвилини,
‎Коли здавалось - вічність є.
‎Тоді тримались за людину,
‎Не знаючи, що час мине.
‎
‎Та час безжальний - все міняє,
‎Розводить долі по кутках.
‎Один кохає, хтось тікає,
‎А хто живе в гірких думках.
‎
‎Так залишаються світлини,
‎Слова, що вже не повернуть.
‎І найдорожчі нам людини ,
‎Яких назад не повернуть.
‎
‎Ми часто пізно розумієм,
‎Що щастя тихо поруч йшло.
‎За тим, що втратили, жалієм,
‎Не цінували, що було.
‎
‎І поки серце ще палає,
‎Поки світанок настає.
‎Кохайте тих, хто вас кохає,
‎Цінуй усе, що в тебе є.
‎
‎Той час не вернеться ніколи,
‎Не зможе доля все змінить.
‎І найцікавіше що ми маєм,
‎Це те, що в серці буде жить.
‎
‎




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше