Глава 10

Думаю, є речі, яких неможливо уникнути, яким обов'язково судилося статися, і ти відчуваєш це не розумом, ні, розум в такі моменти поганий порадник. Тобою з глибини керує поклик серця, якась справжня суть, якій видніше, як буде краще. Немає у мене зараз ніяких думок «ой, що буде?!». Є тільки бажання відчувати дотики цих губ, таких вологих і прохолодних через дощ, таких м'яких та спраглих.

- Що ти мені відповіси? - шепоче Дамір, притулившись до мене чолом.

- Добре, - мій шепіт ще тихіше, але він все одно вловив мою згоду, зітхнувши з радісним полегшенням.

Я не питаю куди ми їдемо. Без пояснень так без пояснень. Відчуваю тільки, що нам потрібно це продовження. Бажання дико бушує, замкнене в тілі, змушуючи сильніше стискати стегна, підгинати пальчики на ногах та відкидати голову на сидіння. Дамір не промовляє жодного слова, не заспокоює, не обіцяє, не намагається згладити напругу, слова зараз зайві, їм тут не місце. Зате кожен раз зупиняючись на світлофорі, Дамір нахиляється до мене і цілує в шию, від чого я починаю тихенько стогнати та здригатися.

Мало примітний готель на околиці. Сухо кинуті слова крізь зуби нічному адміністратору, не тому що Дамір чимось роздратований, ні, мені здається, що як тільки за нами зачиняться двері і наш номер відгородить нас від усього світу - Дамір вибухне, перестане себе стримувати і дасть бажанням вирватися на волю, дозволить їм виплеснутися різними способами. Досить тільки заглянути йому в очі, він ніби під кайфом від передчуття. Та й я, напевно, не краще. 

У нього три роки не було сексу, а я не пам'ятаю, щоб коли-небудь так хотіла чоловіка. Він перший, через кого я злетіла з котушок.

У коридорі нікого, і рвучко притиснувши мене до себе однією рукою, щоб зловити мої губи, другою рукою Дамір не дивлячись, намагається потрапити ключем в замок. На мені його запах і я балдію від того, що пахну ним, що знаю які на смак його губи і наскільки наполегливими вони можуть бути. І як тільки ми опиняємося усередині, дві пари рук намагаються гарячково здерти один з одного одяг, який тут же недбало летить в різні боки.

Навіть в запалі цієї божевільної пристрасті, коли від нетерпіння підкошуються ноги, помічаю його неабияку ніжність. Ніяких різких рухів, незграбних падінь на ліжко та дикого сексу. Дамір ніби раптом вирішив розтягнути задоволення, вбираючи в себе захоплення цим моментом. Підхопивши мене на руки, він дбайливо опустив мене в спальні.

- Іди до мене, - ласкаво шепоче, кличучи за собою, сівши спиною до високого бильця. - Хочу бачити тебе. І не хочу поспішати. Щоб запам'ятати кожну мить.

Який же він збуджений і як паморочиться моя голова від його погляду, коли я рухаюся, сидячи на ньому, вхопившись за бильце. 

І цей погляд змінюється в залежності від його дотиків до мого тіла. У ньому стільки всього намішано: тепло, захоплення, обожнювання, ніжність, пристрасть, задоволення. Не знаю, що він читає по моїм очам, але я в повному захваті від відчуття його в мені, від цих розмірених поштовхів, від його поцілунків.

- Ти неймовірна, - важко дихаючи, Дамір змінює ритм, я теж відчуваю, що це ось-ось станеться. - Хочу разом! - вигукує він.

І нас накриває одночасно. І це лише початок.

Найдивовижніша, найбільш насичена пестощами ніч в моєму житті. На моїй шкірі не залишилося місця, де б не торкнулися його губи та руки. Я тонула в задоволенні енну кількість разів і я не чула нічого красивішого ніж його стогони під час оргазмів. Нам вдалося поспати лише півтори години на світанку, сплітаючись руками та ногами в одне ціле.

- Так добре мені не було ніколи в житті, - бубоню, піймавши його сонний погляд з ранку. Це правда. Ніколи не відчувала себе більш бажаною. Він так хотів моєї ніжності, і в свою чергу щедро віддавав свою, що наше помножене задоволення було найвищої якості.

- Приємно це чути. Це було незабутньо. Даяно, я не ...

- Ч-ч-ч, - прикладаю пальця до його злегка припухлих губ, які ще не оговталися від поцілунків. - Ніяких пояснень і зобов'язань, я розумію. Це було приголомшливо, Даміре. Те, про що я не пошкодую. Але сьогодні я підпишу папери, і ми почнемо процедуру запліднення. Швидше за все бачитися з тобою ми будемо рідко, поки не підтвердиться моя вагітність любов'ю займатися мені буде не можна і ймовірно такої ночі, як ця – у нас тобою більше ніколи не повториться.

- Ніколи не говори ніколи, - з м'яким сумом посміхається він. - Мені не подобається все вище перелічене. Чому ми хоча б не можемо бачитися частіше? Тим більше, що ти будеш носити мою дитину.

- Тому що ви все ще не розумієте, містере Шаклі, - піднімаюся з ліжка, скручую волосся і збираюся в ванну протверезити думки, пустити сльозу і натерти до блиску свій непохитний внутрішній стрижень. - Виносивши в собі частинку тебе, живлячи своєю кров'ю вашу дитину, в один з найсумніших днів мені доведеться її віддати і назавжди зникнути з твого життя. Я не хочу прив'язуватися, Даміре, це боляче.

- Будь-яка пристрасть має свій початок і свій кінець, - розумні очі дивляться на мене ласкаво. Адже кожен з боку зможе помітити й порівняти, як він дивиться на мене і як дивиться на свою дружину. Нам не можна перебувати поруч заради його ж блага, щоб не зганьбити честь джентльмена у вищому англійському суспільстві.

- Кожен поважаючий себе сноб саме так би й сказав. Але в моєму житті все буде інакше. Пристрасть до мого коханого чоловіка не охолоне, вона перетече в міцну сім'ю та любов, вона буде зігрівати та радувати нас до старості.

- Ти так само прекрасна, як і наївна.

- Ми просто читали різні казки та слухали різні історії. У моїй історії буде хороший кінець. Я в це вірю. Чому б тобі не побажати мені щастя?

- Я щиро тобі бажаю величезного щастя, Даяно. Правда. Це моя друга мрія, - посміхається і знову ця неможлива ніжність в очах, яка позбавляє мене розуму. - Візьмеш мене за компанію в ванну?

- Ні, раптом ти почнеш чіплятися! – пискнувши, я жартома збираюсь драпати.