Розділ 29. Нічний шторм.

Вечір у квартирі Марка обіцяв бути спокійним, тихим та затишним. Після насиченого емоціями дня Аріадна відчувала приємну втому, а Марк, який провів у клініці кілька складних багатогодинних операцій поспіль, виглядав виснаженим. Не маючи сил на кулінарні шедеври, вони замовили доставку піци, відкупорили пляшку червоного вина і загорнувшись в плед, вирішили подивитися фільм.

— Ти не повіриш, як пройшов мій день! — Аріадна захоплено, жестикулюючи шматочком піци, розповідала йому про плетіння браслетів, раптову симпатію його матері та, звісно ж, про божевільну пропозицію рудоволосої Б’янки. — Вона горить ідеєю написати спільний роман! Це може бути новий рівень для моєї кар'єри, Марку.

— Я в тобі ні на секунду не сумнівався, — втомлено прошепотів він, цілуючи її у скроню й обіймаючи.

Але щойно на екрані з’явилися перші кадри старої італійської класики, дихання Марка стало повільним. На самій середині фільму він уже міцно спав, поклавши свою голову їй на плече. Аріадна поцілувала його в скроню і накрила пледом до підборіддя. Його зміна закінчилася, а от її – тільки починалася. Сон не йшов до неї – усередині неї вже вирував творчий шторм.

Вона вислизнула з-під ковдри, взяла телефон і пішла на кухню, щоб "відзвітувати" перед своїм світом. Спершу їхній чат із подругами вибухнув від новин про Б’янку: Паола в емоціях підбирала вбрання для майбутньої презентації спільного бестселера, а Мія закидала юридичними порадами, як ділити авторські права.

Потім була довга душевна розмова з мамою.

— Знаєш, Арі, твій батько сьогодні зателефонував мені, — тихо сказала мама, і в її голосі бриніли сльози полегшення. — Ми говорили довго. Мабуть, уперше за багато років – спокійно, без дорікань, образ і криків. Він справді намагається все виправити, доню. Здається, твій відпочинок змінив нас усіх.

Аріадна заплющила очі, відчуваючи, як гора з пліч упала. Минуле більше не тримало її. Окрилена цим почуттям, вона набрала номер Олександра Костаса. Їхня розмова через різницю в часі була короткою, але неймовірно теплою – вони домовилися зустрітися на вечерю в Римі, щойно вона повернеться.

Письменницька робота кипіла о першій годині ночі, раптом їй прилетіло повідомлення від Б’янки: "Я не можу заснути, Арі! Мій задум уже вимагає реалізації. Ти готова?"

І вони почали створювати магію. До світанку Аріадна та Б’янка перекидалися в месенджерах свіжими ідеями та чернетками. Аріадна описувала почуття головної героїні, її внутрішню психологічну боротьбу та пристрасть, а Б’янка додавала в кожну сцену холодний розрахунок, загадку та смертельну небезпеку. Коли перші промені сонця торкнулися дахів Мілана, перший розділ їхньої спільної книги був готовий.

Але на цьому сюрпризи не закінчилися. Перевіряючи пошту, Аріадна раптом побачила лист від свого видавництва. Серце скажено закалатало: її роман "Поза сюжетом", у який вона вклала стільки болю та надій, пішов у друк!

Марк прокинувся о сьомій ранку від сигналу будильника. Побачивши Аріадну на кухні за ноутбуком – з розпатланим після безсонної нічної роботи волоссям, у його сорочці та з очима, що горіли творчим азартом, — він одразу все зрозумів.

— Ти взагалі сьогодні лягала спати, моя музо? — з посмішкою запитав він, потягаючись після сну.

— Марку! Книга! Моя книга "Поза сюжетом" уже друкується! Мені надійшов лист! — вона підскочила зі стільця і міцно обхопила його шию руками. — І це ще не все! Ми з Б’янкою за цю ніч написали цілий розділ. Це буде щось неймовірне, от побачиш!

Вона глянула на кухонний годинник і раптом схаменулася.

— О боже, Марку, тобі ж за годину вже треба бути на зміні в клініці! Давай я швидко приготую тобі сніданок? Я бачила в холодильнику свіжі яйця, тости та авокадо, я можу швиденько посмажити...

Марк м’яко зупинив її рухи, поклавши свої долоні їй на плечі. Він бачив темні кола під її очима та те саме нервове збудження, яке зазвичай у творчих людей за лічені хвилини змінюється повним виснаженням.

— Ні, Арі. Прямо зараз ти слухняно йдеш спати, — категорично промовив він. — Жодних сніданків, увімкнених ноутбуків і телефонів. Я сам з усім упораюся. Зрештою, я – дипломований хірург, і моє уміння тримати інструменти дозволяє мені приготувати кілька тостів і при цьому не порізати собі пальці.

— Але я дуже хочу тобі допомогти... — спробувала заперечити вона, позіхаючи.

— Твоя допомога для мене зараз – це твій відпочинок, — він ніжно поцілував її в кінчик носа і підштовхнув у бік спальні. — Тобі необхідно відновити сили для твого майбутнього бестселера. Іди, лягай під ковдру. Я зачиню двері на кухню, щоб не шуміти.

Аріадна тільки зараз, коли напруга спала, відчула, як на неї накочується втома.

— Дякую тобі, Марку... Ти найкращий у світі... — сонно пробурмотіла вона, на ходу забираючись під теплу ковдру, яка ще зберігала його запах і тепло.

Уже засинаючи й занурюючись у солодкий сон, вона крізь дрімоту чула, як на кухні за стіною тихенько брязкає посуд і шумить кавомашина.