Розділ 26. Квиток до Мілана в один бік.

Медична конференція завершилася розкішним банкетом у гранд-готелі, на якому Марка під гучні оплески колег відзначили як одного з найперспективніших хірургів року. Коли він пізно ввечері повернувся додому, на його обличчі не було втоми. 

Аріадна зосереджено розбирала ранкову пошту за журнальним столиком, коли він підійшов до неї ззаду. Його долоні лягли їй на плечі, обіймаючи, і він тихо промовив:

— Римська конференція закінчилася, Арі. Моя відпустка теж, на жаль, доходить кінця. Вже завтра я маю бути в Мілані.

Вона застигла, так і не відкривши черговий конверт. Звісно, вона розуміла, що цей момент рано чи пізно настане. Але все одно глибоко в душі відчула укол. Затишний Рим за ці дні встиг стати для них обох надійним прихистком від усіх бурхливих штормів.

— Я знаю, Марку, — вона зітхнула, накриваючи його долоні своїми пальцями. — Я дуже, дуже сильно буду сумувати за тобою...

— Ти мене не правильно зрозуміла, кохана, — Марк розвернув її у кріслі обличчям до себе, присів навпочіпки й подивився прямо в її очі. — Я не збираюся їхати туди один і залишати тебе тут. Поїхали завтра зі мною. Я хочу познайомити тебе зі своїми батьками. Як мою кохану дівчину.

Серце Аріадни пропустило удар. Майбутнє знайомство з батьками Марка – людьми з міланської інтелігенції, про яких він завжди згадував із повагою. Здавалося їй складнішим іспитом, ніж презентація її книги перед критиками.

— Марку... ти в цьому впевнений? — її голос здригнувся. — Це все відбувається так швидко. А раптом я їм не сподобаюся? Сам подумай: емоційна письменниця з бурхливим минулим, гострим язиком і незалежним характером...

— Ти їм обов'язково сподобаєшся, Арі, просто тому, що ти – це ти, — він ніжно усміхнувся. — Ба більше, ти ж сама хотіла колись побачити північ Італії та Мілан власними очима. Час настав.

Аріадна завагалася лише на одну мить, борючись із внутрішніми страхами, а потім кивнула головою.

— Добре. Я збираю валізи. Я їду з тобою.

Реакція її близького оточення на цю новину не змусила себе довго чекати. Мама, зателефонувавши й почувши про поїздку, лише перехрестила доньку через екран смартфона й твердо сказала: "Головне – ні під кого не підлаштовуйся і будь собою, Арі. Якщо ці міланські аристократи не здатні побачити, який ти скарб, то це виключно їхні проблеми, а не твої".

А от дівочий чат "Римських відьом" від такого повідомлення просто вибухнув сотнями повідомлень та емодзі.

Паола: "МІЛАН?! Дівчата, тримайте мене, це вже не просто роман, це максимально серйозно! Це як вихід у фінал Ліги Чемпіонів на виїзному полі! 😱🔥"

Мія: "Арі, тепер слухай мене дуже уважно і занотовуй. Міланські свекрухи – це окремий небезпечний вид мистецтва. Одягайся на першу вечерю стримано, але дорого. Ніяких твоїх улюблених убивчих шпильок у п'ятнадцять сантиметрів на першу зустріч, благаю! Будь максимально лагідною, обов'язково запитай рецепт її фірмового різото (навіть якщо ти взагалі ніколи в житті не збираєшся його готувати) і щохвилини хвали їхній будинок!"

Паола: "І найголовніше – не кажи їм відразу, що ти є хрещеною мамою малого розбійника Лео! Почекай, поки вони трохи звикнуть до думки, що ти в принципі адекватно ставишся до дітей і не боїшся їх! 🤣🤣"

Аріадна до сліз сміялася, перечитуючи ці кумедні поради у вагоні поїзда, поки величний Мілан наближався до них із кожним подоланим кілометром швидкісної залізниці.

Квартира Марка в Мілані виявилася кардинальною протилежністю до її затишного, але хаотичного римського житла. Величезні стелі, суворий мінімалізм, колосальна кількість денного світла і практично стерильний порядок у всьому. Це був бездоганний простір успішного хірурга, де кожна річ мала своє місце. Тут панував розум, а не емоції.

— Ласкаво прошу додому, — тихо сказав Марк, акуратно заносячи її велику валізу до передпокою.

Вони обоє були сильно втомлені з тривалої дороги, але шалений адреналін від раптового переїзду, зміни декорацій та близькості не давав їм спокою. У просторій квартирі після тривалої відсутності господаря було досить прохолодно. І Марк, лукаво посміхнувшись, відразу повів дівчину до ванної кімнати. Вона більше нагадувала розкішний спа-салон із сучасною душовою кабіною з повністю панорамним, тонованим склом.

— Нам обом необхідно розслабитися перед завтрашнім днем, — прошепотів він їй на вухо, вмикаючи воду.

Гаряча пара миттєво заповнила весь простір ванної, створюючи навколо них щільну завісу від усього світу. Вони роздягалися повільно, насолоджуючись кожним поглядом та кожним плавним рухом. Під струменями теплої води, яка змивала з їхніх тіл усю дорожню втому та пил, їхня пристрасть спалахнула з новою некерованою силою.

Марк одним рухом притиснув Аріадну до прохолодної стіни душової кабіни. Прозорі краплі води стікали по її обличчю та шиї, змішуючись із його глибокими поцілунками. Його руки пристрасно досліджували кожну лінію її оголеного тіла під заспокійливий шум води. Аріадна відчувала кожен напружений м’яз його тіла. Це було дике єднання двох закоханих людей.

Гаряча вода приємно розслабляла втомлені м'язи, але при цьому лише сильніше розпалювала їхні почуття. Кожен новий дотик та випадковий подих викликав у тілі розряди струму. Марк легко підхопив її на руки, і Аріадна міцно обхопила його талію ногами.

Коли вони знесилені від пристрасті, вийшли з душу, загорнуті у величезні рушники, Аріадна ніжно подивилася на Марка. Його очі зараз світилися безмежною ніжністю, що всі її колишні страхи перед знайомством із його батьками миттєво відійшли на другий план.

— Ну що, ти тепер готова, моя римська відьмо? — тихо запитав він із посмішкою, ніжно цілуючи її у вологий лоб.

— З тобою поруч – я готова до всього у цьому житті, — чесно відповіла вона, притискаючись до його грудей.

Вони міцно заснули, поки за вікном густий міланський туман повільно огортав нічні вулиці міста. Попереду на них чекав новий день та знайомство з родиною, яке більше не здавалося Аріадні таким лякаючим.