Розділ 25. Колір нової надії.

Ранок ювілею Аурелії почався для Аріадни з легкої творчої паніки, яку не в змозі був вгамувати навіть найміцніший еспресо. Хоча Марк запевняв, що вона виглядає божественно, сексуально й приголомшливо навіть у його сорочці, для першого "виходу у світ" після повернення з Родоса цього було замало.

Вона змінила п’ять різних суконь, перетворивши спальню на поле дизайнерської битви. Спочатку це була легка сукня на бретельках, потім – елегантне чорне вбрання, яке Марк назвав "занадто офіційним для сімейного свята". Зрештою її вибір зупинився на розкішній сукні з повністю відкритою спиною. 

Далі розпочалася справжня епопея з зачіскою. Аріадна то збирала волосся у високий пучок, оголюючи шию, то знову розпускала його. Марк, який уже давно був готовий і терпляче сидів у кріслі, вдягнений у свій костюм, періодично з легкою іронією піднімав голову від сторінок журналу:

— Люба моя, ти виглядала приголомшливо ще годину тому. Ми ризикуємо запізнитися...

— Ти нічого не тямиш у цьому, Марку! Це Рим! Тут кожна деталь, кожен неправильний відтінок тіней чи помади має вирішальне значення, — емоційно відповіла вона, наносячи на губи помаду.

Коли ж справа дійшла до вибору взуття, вона дістала з коробки свої найулюбленіші, брендові шпильки на високих підборах.

— А може, все ж таки обереш щось... трохи зручніше? — обережно запитав Марк, згадуючи вибоїсту бруківку біля будинку її матері. — Може, якісь м'які балетки чи лофери? Судячи з розповідей, нам сьогодні доведеться дуже багато стояти на ногах і розмовляти з гостями.

Аріадна повернулася до нього, подивилася на своє відображення в повний зріст у велике дзеркало, випрямила спину і загадково усміхнулася:

— Ні, Марку, навіть не проси. Справжня краса завжди потребує жертв, а ці туфлі додають саме той необхідний відсоток впевненості, який мені потрібен сьогодні.

Розкішна квартира Аурелії гуділа. Щойно вони переступили поріг, як неймовірний запах свіжоспеченої домашньої лазаньї, пармезану, прянощів та свіжих квітів миттєво огорнув їх з ніг до голови. Аурелія, яка сяяла від щастя в елегантній сукні зустріла їх біля входу в простору залу.

— О, мої дорогі! Ну нарешті ви прийшли! — вона розцілувала обох у щоки, затримавши свій погляд на Марку на кілька секунд довше, ніж зазвичай. 

Вітальня була заповнена вишуканими людьми. Тут був присутній і колишній бос Енцо, який тепер ігнорував будь-які згадки про свого колишнього недобросовісного підопічного. Також були присутні старі друзі родини, заможні сусіди і, звісно ж, весь "золотий склад" Аріадни.

Паола та Мія встигли опинитися в центрі всіх головних світських подій вечора. Маленький Лео, весело носився між ногами гостей у своєму кумедному крихітному костюмчику з чорним метеликом, викликаючи у всіх присутніх розчулення. Аурелія знала цих дівчат, ще з дитячого садочка. Вона свого часу була найпочеснішою гостею на розкішному весіллі Мії, де Аріадна виступала в ролі дружки. І саме мудра Аурелія минулого року підштовхнула сором'язливу Паолу до знайомства з Джакомо на одному з благодійних вечорів Рима.

— Це просто щось неймовірне, — захоплено шепнув Марк Аріадні на вухо, коли вони сіли за накритий стіл. — Твоя мама здається, знає про кожного з цих людей все, аж до найменших таємниць.

— Вона – справжнє серце усієї нашої компанії, — з ніжністю відповіла Аріадна, спостерігаючи, як її мама дзвінко сміється з якогось чергового жарту синьйора Альберті. — Повір, без її мудрості й підтримки ми б ніколи в житті не були з дівчатами настільки близькими та рідними.

Вечір проходив неймовірно легко й невимушено. Світські розмови плавно перетікали від захопленого обговорення майбутньої нової книги Аріадни (синьйор Альберті привселюдно пообіцяв викупити першу сотню примірників для подарунків співробітникам своєї компанії) до світових медичних новин. Виявилося, що серед запрошених гостей були впливові люди, які раніше багато чули про Марка як про перспективного хірурга з Мілана.

Малий Лео періодично з криками підбігав до Аріадни вимагаючи "ще один маленький шматочок полуничного торта". І вона, попри свої височенні шпильки з легкістю підхоплювала малого на руки. Марк дивився на неї в ці хвилини з такою ніжністю, що Паола, яка сиділа прямо навпроти них, врешті-решт не витримала:

— Так, ви двоє! Негайно припиніть випромінювати таку шалену кількість любові, ви ж просто засліплюєте всіх наших гостей! Краще розкажіть коли саме ми будемо святкувати ваше весілля?

Аріадна від такої прямоти миттєво почервоніла, опустивши очі. А Марк лише загадково посміхнувся і ще міцніше стиснув її руку під скатертиною столу.

Коли святкова музика в залі стала гучнішою розпочалися танці. Аурелія кружляла в парі з Альберті, Мія ніжно тулилася до Луки, а Аріадна забувши про будь-яку втому ніг та високі підбори, знову опинилася в обіймах Марка. Весь вечір був просякнутий солодким відчуттям перемоги над минулим.

У розпалі вечірки Аріадна помітила, як її мама зупинилася біля відкритого вікна, задумчиво дивлячись на сяючі вогні нічного Рима. Дівчина відсторонилася від Марка і підійшла до неї.

— Ти щаслива сьогодні, мамо? — тихо запитала вона.

— Я безмежно щаслива насамперед тому, що бачу тебе такою живою, моя рідна Арі, — відповіла Аурелія, розвертаючись і міцно притискаючи доньку до своїх грудей. — Ти нарешті знайшла надійну людину. А все інше, що було до цього... все інше – це дрібні перешкоди.

Цей вечір тривав у веселощах до пізньої ночі. Сміх не вщухав ні на мить. Вона більше не була самотньою, а стала частиною однієї великої, трохи божевільної, але безмежно люблячої сім'ї.