Дорогі читачі,
Коли я починала писати цю історію, я не знала, куди вона мене приведе. У світі, де кожен ранок починається з новин, а кожна ніч — із молитви, важко залишатися просто стороннім спостерігачем.
Ця книга — не про війну в цифрах чи сухих зведеннях штабів. Вона про людей, чиї життя розбилися на друзки 24 лютого, але чиї серця виявилися міцнішими за бетон і сталь. Вона про «Капітанів», які змінили футбольні поля на лінії фронту, і про жінок, які стали для них тилом, лікарями, голосом правди та самим сенсом повернення додому.
У цій історії немає фальшивого пафосу чи вигаданих супергероїв. Тут є біль, страх, помилки й втома. Але понад усе тут є кохання. Те саме, яке не дозволяє здатися в темному кюветі, яке змушує руки хірурга не тремтіти, і яке вплітає надію в кожну смужку маскувальної сітки.
Я не обіцяю вам легкої прогулянки. Але я обіцяю, що в кінці кожного тунелю ми знайдемо світло. Ця книга — моя спроба зафіксувати наш спільний шлях, нашу незламність і нашу віру в те, що життя переможе.
Чи буде у цієї історії щасливий фінал. Я відповім так: незважаючи на весь біль, крізь який пройдуть мої герої, я обіцяю вам хепі-енд. Бо в моєму світі кохання завжди має бути сильнішим за смерть, а світло — за темряву. Ми заслуговуємо на щастя вже зараз, не чекаючи "кращих часів".
#2992 в Любовні романи
#1358 в Сучасний любовний роман
#263 в Молодіжна проза
Відредаговано: 26.04.2026