РОЗДІЛ 5 ДАЛІ ПАРИЖ

Серце забилося ще сильніше, а в голові промайнула лише одна думка: «Свідків треба знищувати, інакше здадуть». Тому, приземлившись, він схопив шматок іржавої труби, яку раніше тримав нападник, на якого стрибнув, і з божевільною посмішкою замахнувся на одного з них.
– А ти що за чорт? – здивовано запитав нападник, дістаючи ножа.
– Князь Святослав. Ну, або можеш назвати мене своєю смертю. Як тобі завгодно! – майже сміючись, із явним азартом у голосі, доволі театрально промовив Палій і, не чекаючи відповіді, що сили вдарив співрозмовника по голові.

Той навіть не встиг відреагувати... Кров бризнула на стіну, заляпавши навіть одяг самого Святослава. Чоловік схитнувся, а потім упав, розслабивши руку. Ніж просто випав із його долоні.

Третій нападник, переляканий, кинувся тікати. Святослав вирішив, що нікого не можна залишати в живих: спочатку розбереться з чоловіком, а потім уже прикінчить із жінкою.
Та за мить, поки він обдумував ситуацію, навіть не помітив, що втікач жбурнув в нього урну, повну сміття, що стояла на розі будинку. Щойно Святослав підвів голову, як побачив її, а вже за секунду впав, бо та поцілила йому в обличчя.

– Ах ти ж клятий виродок! – вигукнув чоловік, підводячись. Хоч голова й паморочилася, він інстинктивно кинувся за втікачем. Добігши до кута будинку, він стрибнув на нього і, відштовхнувшись ногами, що сили стрибнув у бік своєї жертви.

Хоч втікач і жбурнув у Палія урну та біг чимдуж, Святослав рухався набагато швидше й накинувся на нього, як розлючений хижак на здобич.
Вже за мить він дістав запальничку й хотів підпалити йому куртку, але звук пострілів і сирени поліцейських машин сильно налякали його, тому він просто відстрибнув. Не було часу чекати. Судячи зі звуків, поліція вже от-от буде тут.

Якщо Палій залишиться тут ще хоч на мить, його просто арештують і зігноять у тюрмі, а він ще стільки всього має підпалити. Він не планує обмежуватися Донецьком чи Україною; його найпотаємніша мрія – підпалити Ейфелеву вежу. Ото люди будуть метушитись... Це вже світовий рівень, визнання.

Отоді можна й у в'язницю... Хоч, що там та вежа – є ще піраміди в Єгипті й купа дійсно крутих місць, які варто запалити. А все, що він робить зараз, – лише іграшки порівняно з його амбіціями. Тому взагалі ніяк не можна йому потрапити до тюрми зараз.

Чоловік підбіг до найближчої машини, в якій сидів водій,  двигун був заведений. Святослав різко відкрив двері, вхопивши чоловіка за комір, викинув його з машини, заскочив за кермо сам і поїхав вперед.

Щойно водій підвівся з асфальту біля банку, де стояв автомобіль, з будівлі вибігло троє чоловіків у масках, зі зброєю та повними сумками грошей. Вони завмерли у шоці, адже розраховували застрибнути в машину й помчати геть.

Та поки вони випитали у водія, що сталося, п'ять патрульних машин і ще один автобус із службою безпеки банку вже оточили будівлю. Грабіжників поклали лицем в асфальт і закували в наручники, гроші повернули банку. А Святослав тим часом мчав, куди очі дивилися.