Пролог

Родовий маєток Амарантел, що розташовувався в самому кінці вулиці Холлоу Лейн, завжди викликав змішані відчуття у будь-кого з мешканців Сорренвілля - настільки вже суперечливим було це місце. Він був прекрасним ззовні, найпрекраснішим на цілий округ - з цим міг посперечатися хіба той, в кого геть не було смаку. Амаранти, густі й насичено-багряні рослини, росли тут на славу своїм господарям, не в'янучи ні від задушливої спеки, ні від нестерпного холоду, і їхній солодкуватий аромат повільно розливався повітрям, огортаючи подвір'я майже казковим спокоєм.

Династія Фрейр жила тут поколіннями - довше, ніж більшість мешканців Сорренвілля могла пригадати. Ніхто не знав, яким чином ці місцеві багатії нажили собі таких чималих статків у регіоні, де зазвичай панували бідність та злидні, так само як і поняття ніхто не мав, чим взагалі займалися всі ці люди - ця тема завжди була страшною таємницею за сімома печатями. Більше того - окрім того, як звести найкрасивіший маєток у цілому окрузі, на їхньому утриманні перебувало аж дев'ятеро дітей, які зростали в цілковитому достатку, а більшість однолітків могли хіба що їм мовчки позаздрити.

Час немовби сповільнювався вже при вході на подвір'я Амарантелу і це створювало оманливу атмосферу спокою. Та місцеві мешканці давно затямили - вже чого-чого, а для спокою там місця точно не знайшлося.

Та навіть попри всі чутки та домисли будинок залишався величним і незбагненним, неначе казка, в якій надто легко забути, де закінчується краса - і починається щось значно темніше. Де межі чорного та білого розмиті, а за зовнішньою бездоганністю родового гнізда криються речі, які зазвичай не прийнято виносити назагал.

Але найбільшою загадкою цього чудернацького маєтку була Енола Райдер - дівчинка, яка мала спільного з цим таємничим родом трохи більше, ніж нічого. Вона з'явилася тут зненацька, неначе грім серед ясного літнього неба... Але з якою метою?