Розділ 14

Вони ступили на терасу, і Афіна помітила, що в кімнаті на їхніх із Олівією ліжках лежать Софія й Тоня.

— Зачекайте на нас тут, — сказала вона.

Дівчина відчинила двері, зайшла всередину й засмикнула штори.

— Ви знущаєтеся? Ми пів дня нічого не їли й не пили, збирали мушлі, а ви тут лежите? Ще й на наших ліжках!

Олівія ввімкнула чайник, узяла горішки, що лежали поруч, і вийшла на терасу, щоб віддати їх хлопцям. Тим часом дівчата під грізним поглядом Афіни неохоче підводилися з їхніх ліжок, намагаючись виправдатися.

— Афін, ну чого ти? Ми просто втомилися.

Дівчина явно починала закипати. Вона могла терпіти багато чого, аби тільки не втрачати друзів. Але в їхній дружбі вся відповідальність завжди лягала на неї. Інші лінувалися, ніби вона була їм нянькою. Їй це набридло. Тим паче таке траплялося далеко не вперше.

— Ну, Афін, не злися. Ми справді почувалися погано, голова дуже боліла.

— Настільки боліла, що потрібно було лежати саме на наших ліжках?

— Та ми буквально п’ять хвилин полежали...

— П’ять хвилин? Ми з Матео заради них на дерево залазили, поки ви відпочивали.

— Ну, ми ж теж дві знайшли, — тихо сказала Тоня.

— Дві? Дякую, звісно. Без вас ми б узагалі не впоралися.

Софія помітила Матео на терасі.

— Чого ти одразу заводишся? — насупилася Софія. — Ми не спеціально.

«Та ну... Знову виставляє мене істеричкою...» — подумала Афіна й лише мовчки подивилася на неї.

— Афін, у нас двері відчинилися, — тихо сказала Олівія, заварюючи чай.

Дівчина розвернулася й розсунула штори.

На терасі сидів Артур. Ледь не вдавившись горішком, він перелякано дивився на неї. Афіні стало страшенно соромно, і вона щиро розсміялася.

Потім вона перевела погляд на Матео. Хлопець розгублено усміхнувся.

— Так... А чай буде?

Олівія передала хлопцям дві чашки.

— Ой, хлопці, привіт! — Софія вийшла на терасу й сіла поруч із Матео. — Афін, ну не будь ти постійно такою злою.

Афіна на кілька секунд завмерла біля порога, а потім мовчки розвернулася й пішла до ванної кімнати, щоб умитися холодною водою: щоки страшенно палали.