Розділ 1

Розділ 1

    - Вогонь, - наказав я невеликому загону гвардійців, що залишився вірним Ліці. Кілька десятків плазмових сфер розплескалися по поверхні потужного енергетичного купола.

          У відповідь нас атакували відразу кількома реактивними гранатами з плазмовою начинкою.   Оскільки в нас не було спільного енергетичного щита, мені довелося висмикнути телекінезом обгорілі рештки флаєра і поставити перед нами.

         На щастя, мені вдалося залишками корпусу флаєра перехопити всі гранати, щоправда, від самого корпусу мало що залишилося. Метал здебільшого повністю випарувався від впливу низькотемпературної плазми. 

         - Хіл, пробійник,- скомандував я, і лейтенант дістав з-за спини останній пробійник щитів, що залишився.  

          - Є,- відповів він і, прицілившись, активував його. У цей же момент датчики скафандра сказилися, але воно й не дивно - гравітаційне локальне спотворення середнього класу - це небезпечно.

           - Щойно щит почне мерехтіти, відкриваємо вогонь, - наказав я, і за кілька секунд щит дійсно замерехтів, незважаючи на спроби його стабілізувати з того боку. 

         Новий постріл з півтора десятка плазмометів буквально розметав залишки щита і п'ятірку піратів, яка перебувала за ними. Тепер наш шлях до космопорту був вільний і можна було спокійно йти до нього.

         Гільшак і Уля щойно закінчили розбиратися з групою піратів у відсіках багатіїв і теж рухалися в нашому напрямку. Їм більше робити на борту станції було нічого, тут я і сам впораюся, а ось Ліці варто було якнайшвидше опинитися в столиці, а краще це зробити під прикриттям Гільшака й Улі, так мені буде спокійніше на душі.

           - Ліко, коли я тут закінчу, я спущуся до вас. - вимовив я. Вона знову захотіла мене поцілувати і подякувати за допомогу, але я зупинив її, поклавши палець на губи,- Не варто.

           - Я зрозуміла,- від Лікаель в емпатичному плані хлинуло смутком і жалем,- Спасибі ще раз за допомогу, без неї я б, найімовірніше, вже була б мертва.  Тільки прошу, обов'язково не відлітай, нам треба зустрітися й обговорити дещо.  І, будь ласка, без своїх самогубних ідей.

          - Вмирати мені поки що не хочеться, мені не сподобалося те, скільки я пробув без пам'яті, - усміхнувся я, - До зустрічі внизу, і в мене теж є до тебе розмова.

           - Та поцілуйтеся вже,- почув я веселий голос Гільшака, за що він отримав запотиличник від своєї дружини,- За що?

            - За все хороше, - відповіла Уля, - Значить, це ти в нас перша дружина Фіска, вольові щити міцні, шкода, не обдарована. Ходімо, Сімеон перехопив інформацію про те, що знаряддя протикосмічної оборони приводять у дію, хотілося б проскочити заздалегідь.

         - Льоха, ти не казав, що вони не люди,- подивилася на мене Ліка, обіцяючи поглядом допит із пристрастю. 

          - Дівчинко, ти щось маєш проти нас? - запитала Уля, буквально за мить опинившись поруч із нами й нависнувши над нею. - Чи ти з тих ксенофобів? - тоном голосу Уля показала, що вона про їхні розумові здібності думає.

          - Ні, ні, я нормально ставлюся до всіх видів,- відповіла Ліка,- У мене найкраща подруга представник іншого виду.

           - Не бійся, дівчинко, не образимо,- поплескала по плечу Ліку Уля і попрямувала до королівського човника, на якому вони збиралися спуститися на планету. 

           - Виконувати всі його накази. Після закінчення на всіх чекає просування по службі і премія в розмірі річної зарплати. - сказала Лікаель своїм гвардійцям і попрямувала слідом за Улею.

             - Так, хлопці, у нас залишилася робота, швидше закінчимо - швидше опинитеся в обіймах дівчаток матусі Жужо, до речі, її пансіон іще працює? - запитав я в хлопців, які усміхнулися.

              - А то, сер, там найкращі дівчатка на Шаррні.- виголосив один із гвардійців.

        А далі почалося монотонне винищення піратів, що залишилися на борту станції. Їх, на мій подив, виявилося дуже багато, понад три сотні людей і майже чотири тисячі одиниць різної допоміжної техніки.

        Я намагався майже не демонструвати своїх умінь, лише в екстрених ситуаціях, коли необхідно було підстрахувати від серйозних поранень або навіть смерті, я акуратно втручався в бій, в основному за рахунок телекінезу.

     Гвардійці хоч і не розуміли, чому їхня королева наказала їм слухатися якогось пацана, але виконували це.  І якщо спочатку вони слухалися наказів лише завдяки тому, що їм наказала королева, то поступово я здобув серед них повагу. 

         Зачищали станцію ми як її гвардійці, а не як невидимки. Хоч і була в такому разі набагато нижча ефективність, але Ліці необхідна була картинка для голобачення. 

         Одна справа - коли всіх супротивників знищать невидимки, і зовсім інша - коли цим займаються гвардійці. Піар, одним словом, але, на щастя, це було не так вже й складно, основні сили ми придушили раніше, і нам залишилося знищити залишки сил піратів, що забарикадувалися.

                    Поки я закінчував на космічній станції, Ліка разом із Гільшаком та Улею мали в столиці запобігти нападу. Від одного з полонених піратів нам удалося з'ясувати, що в столиці є друга група, яка має одним ударом знищити всіх людей, відданих особисто Ліці, почати діяти вони мали одразу після того, як отримають сигнал про смерть королеви. 

          Ось тільки Ліка жива, і те, як вони в такому разі вчинять, невідомо, тому вона з Гільшаком і Улею попрямувала донизу, щоб завдати попереджувального удару.  Я ж лишився для створення красивої картинки для голобачення та пояснення мого майбутнього наближення до королеви. 

         Герой, який зміг врятувати саму королеву, на чолі вірних гвардійців знищує загони мерзенних піратів. Чому б і не наблизити до себе такого молодця вже двічі вдовствуючій королеві Лікаель. 

         - Сер, відсіки з шістнадцятого по двадцять п'ятий повністю під нашим контролем.  Відсіки з першого по п'ятнадцятий під контролем внутрішньої служби безпеки станції. - відзвітував переді мною старший лейтенант гвардії Шаррна, Хіл Інафі.