Глава 1

Пролог

     —  Як оцінюєш наші шанси на вільний доступ до переходу? - Запитав у мене Гільшак, після того як ми зробили перші кроки по борту головної космічної станції Шаррна.

       Варто було визнати, що Лікаель не стояла на місці. За минулі півтора десятиліття багато що змінилося у системі Шаррна. Перше, що впадало у вічі, - це нова орбітальна велика космічна станція.

         Вона була близько півтора кілометра в діаметрі. За класифікацією вона належала до середніх орбітальних об'єктів, але я чудово уявляв те, скільки вона коштувала – не менше тридцяти мільярдів.

       Тільки поява станції говорила про те, що справи йдуть у системі непогано, але станція була не єдина, з'явилися три орбітальні фортеці та десяток невеликих станцій, які, за даними мережі, належали приватним особам.

        Охоронний флот теж вселяв повагу, один лінкор п'ятого покоління, чотири важкі крейсери шостого та десяток легких крейсерів сьомого покоління. Такий флот не соромно мати й у якийсь периферійної системі великим державам. Тут же Шаррн - карликова держава, що складається з однієї системи та одного заселеного супутника. Прийди я сюди відразу після того, як вибрався б із Карстона, і не впевнений, що вийшло б хоч щось. Та й зараз є деякі сумніви, але тепер хоч я маю що запропонувати Лікаель.

     — Якби не шістнадцять років, що минули з моєї смерті, то одразу ж. Але ти сам читав, у Лікаель новий чоловік, і я його не знаю. Звідки він узявся і наскільки впливає на Ліку – мені невідомо. Я не можу заздалегідь знати, як тепер вона віднесеться до мого воскресіння, і я думаю, поки не варто їй повідомляти про те, що я живий. Треба розібратися в тому, що тут сталося за часів моєї відсутності, краще виступити як майбутні ділові партнери.

      —  Хлопчики, вистачить вже на серйозні теми говорити, - сказала Уля, після того як просканувала навколишній натовп і не виявила небезпеки для нас. Після народження дитини вона стала дещо параноїдальною і тепер усіх зустрічних розумних спочатку сканує і лише після діє, - Ми три місяці сюди добиралися на місцевому мотлоху, я хочу відпочити. У рекламному буклеті йдеться про дуже хорошу СПА-зону на станції.

           Я лише тяжко видихнув, жінки залишаються жінками й в інших всесвітах. Незважаючи на свою величезну псіонічну силу і вік, поряд з яким я виглядаю малолітньою дитиною, вона періодично веде так само, як і Маарі, що залишилася на борту корабля.

           Гільшак уже звик до заскоків своєї дружини, а тому одразу взяв її руку в свою і почав через нейромережу з'ясовувати найкоротший маршрут до СПА-комплексу. Так як поспішати нам не потрібно, справи можна буде вирішити і завтра, то я лише відповідно кивнув на незгадане запитання Гільшака і попрямував у бік готелю, в якому ми забронювали тримісний номер на кілька днів. Треба проаналізувати місцевий сегмент мережі та розробити план, від якого не зможе відмовитись королева Лікаель та її принц консорт.

         Раптом у повітрі почувся страшний металевий скрип, а за мить освітлення навколо почало блимати, поки повністю не відключилося. У повній темряві одразу почулися тисячі панікуючих голосів.

         Тяжко видихнувши, я почав подумки сваритися, як знав, що спокійно все не пройде. Добре, що тепер можна було не боятися за себе. Навіть якщо станція вибухне, мені нічого не загрожує.

       Натиснувши долонею на груди, я почекав, поки скафандр Джоре повністю розгорнеться навколо мене, після чого почав випромінювати довкола себе спокій у емпатичному спектрі. Панікуючі люди – це катастрофа, це добре я знаю ще з Карстона.

        Майже відразу люди навколо мене почали заспокоюватися, а через кілька секунд включилося і червоне аварійне освітлення. Варто з'явитися освітленню, як народ і сам почав поступово заспокоюватись.

            У червоному світлі я зміг побачити, що з вентиляційної системи вилітають сотні дронів, а з найближчого повороту виходить десяток солдатів у скафандрах шостого покоління.

           Судячи з емблеми на скафандрах, вони були будь-ким, але не охороною станції. Ну що ж, певне, хтось вирішив захопити станцію. Як же не вчасно все це відбувається, мені залишалося лише стиснути зуби від нападу гніву, включити невидимість і зв'язатися зі своїми товаришами.

           Подивимося, що можуть зробити три псіони А рангу, причому двоє з них були на межі першого підрангу, а я тиждень тому зміг повернутися на твердий А8, але головне – завдяки друзям з іншого світу я мав не лише силу, а й знання.

Глава 1

      Остаточно прийшов до тями вже в медичній капсулі на борту фрегата. Логи нейромережі показували про більш ніж стократне раннє пробудження, але я, відверто кажучи, пам'ятаю від сили лише десяток своїх пробуджень.

      Підключившись за допомогою нейромережі до псевдоіскина капсули, я з'ясував, що мої нові ноги будуть рости ще цілий тиждень. Такий короткий термін можливий завдяки роботі мікроорганізмів симбіонтів у тілі. Вони сильно  прискорюють регенеративні можливості організму без витрати регенеративного потенціалу клітин.

       Можна було приспати себе за допомогою препаратів на цей час, але спочатку слід було розібратися з тим, що коїться навколо. Запитань я мав величезну кількість, а відповідей мінімум.

     Насамперед я підключився до корабельної мережі, щоб з'ясувати поточне місцезнаходження корабля і чи є на борту Маарі. Практично відразу після підключення до корабельної мережі я запросив список розумних, що знаходяться на борту.

       Маарі, як і решта команди Декса, зараз перебували у каютах. Крім них, на борту були присутні й Арніель із Зігом, а от Родріеля на фрегаті не було. Це викликало в мене мимовільну посмішку.

       Нехай цей аграф і врятував нас, але бачити його знову мені не хотілося. Він ставився до людей як тварин і завжди у всьому шукав вигоду особисто для себе. Тож те, що його на борту не було, - це добре.