Глава 3

Глава 3

       - Добрий день, пане Франко, я радий, що ви вирішили скористатися послугами нашої крамниці, - варто було мені пристикуватися до малої станції крамниці, як мене одразу ж узяли в оборот, уже знали всі, що гроші я отримав у казино, про те, що я з суперлюдей і мене краще не чіпати. Дуже швидко рознеслася інформація про мене. Найцікавіше, що аварці дуже смутно уявляли, хто такі ці самі суперлюди з Галанте, ну, там надсила, високий інтелект, а що там ще може бути, вони не знали. Але були настільки залякані недавньою розправою галантійця з цілим піратським кланом, що вважали за краще більше не чіпати суперлюдей з Галанте. 

       - Можна просто Гес,- представився я йому, той мені кивнув у відповідь і запропонував слідувати за ним.

       - Гес, у нас найкращі кораблі в нашому субсекторі. Усі кораблі пройшли через майстерню і були усунені всі сліди їхньої попередньої роботи.  Усі витратні матеріали були замінені на нові, розрахунковий ресурс кораблів не нижче дев'яноста відсотків.- почав нахвалювати кораблі. - Підтримка кораблів у такому стані, природно, вимагає чималих витрат...- бла, бла, бла. Нарешті, коли ми прийшли в кабінет менеджера, який зустрів мене, він замовк.

       - Мене цікавить малий експедиційний корабель. У голонеті я бачив, що у вас є два екземпляри. Один - виробництва Атарана п'ятого покоління, другий - виробництва королівства Крейн шостого покоління. Мене цікавить різниця в ціні, чому шосте покоління коштує на мільйон кредитів дешевше? - одразу поставив я йому свої запитання.

        - Експедиційний корабель, значить,- рідкісні кораблі, насправді, але вони мало кому потрібні, вони і не вантажівка, і не пасажир, щось середнє зі збільшеним радіусом польоту і практично позбавлені озброєння. А ось щити були вельми пристойні... Так, так, - почав він гортати інформацію про ці два корабля... Чесно кажучи, не найкращі кораблі, які є у продажу в нас. Атаранський експедиційний корабель нам дістався після того, як він вийшов до закритої для відвідування системи.  Згідно з декретом триста одинадцять ми інтернували корабель. Загалом світове співтовариство визнало за нами право, але на території Атарана на цьому кораблі краще не з'являтися. Саме тому ціна на нього і становить лише чотири мільйони замість семи.

         - А що з другим? Тим паче він шістка і коштує всього три мільйони.

         - На даний момент на кораблі відсутні всі ШІ, а також є деякі пошкодження несучого каркаса. - Зніяковів менеджер, адже виходило, що він мене обдурив, кажучи, що ресурс кораблів не менший за дев'яносто відсотків.

         - Ну, в Атаран я найближчим часом не збираюся,- відповів я, брати корабель з пошкодженнями несучого каркаса відверто дурна ідея, я, звичайно, можу відновити його, але займе це чимало часу, а я прибув сюди не для того, щоб копатися в кораблях. - Хочу поглянути наживо на корабель і, якщо мене все влаштує, я купую його. У вас є експрес-укладання угод?

         - Так, але треба буде сплатити один відсоток від вартості як комісію за експрес-оформлення.

          - Думаю, такі витрати я можу собі дозволити. - Відповів я, скануючи свідомість менеджера. Не обдурити мене він не міг, промовчав він про те, що кораблю будуть не раді не тільки в Атарані, а й у його сателітах. Також про проблеми з системою виведення відпрацьованого палива, ну, і, як фіналочка, на кораблі були відсутні ремонтні дроїди. Щоб усунути ці недоліки, потрібно ще мільйона три, а то й чотири. Найбільше проблем із документами, зробити корабель абсолютно чистим можна, але для цього необхідно вирушити в Атаран і там його зареєструвати представнику військового відомства Аварської Імперії, але тут була проблема: ніхто не хотів заради дрібного корабля вирушати в Атаран. Другий вихід був у реєстрації корабля в Центральних світах, а це було ще менш імовірно. Ось корабель і продається з деякими проблемами.

       Під час особистого огляду з'ясувалося, що на борту немає ні палива, ні кисню, ні води. Загалом, для мене це не велика проблема, оскільки я все це міг синтезувати. Але за документами там усе має бути.

      Тому я поставив ультиматум менеджеру: заправляють корабель і я його забираю. Повна заправка - це майже п'ятсот тисяч кредитів, і, незважаючи на це, він погодився. І тут знову зіграв придуманий ними мій статус суперлюдини.

       Зі мною просто вирішили не сперечатися і збагрити залежаний корабель. А я й не проти був. Єдине, що я зробив, - так це під час реєстрації корабля записав його на себе справжнього. Менеджер трохи здивувався, але йому було байдуже, на кого оформляти корабель. Він просто взяв ідентифікатор моєї справжньої нейромережі та моє справжнє ім'я. Він навіть по базах їх не пробивав, тож корабель буде саме моїм, а те, що я не є громадянином Співдружності, ну що ж, таке теж буває.

        - На цьому все? - запитав я в нього, коли він передав мені коди доступу на корабель першого рівня. А нульового у нього і не було, тож доведеться самому зламувати їх пізніше.

         - Так, абсолютно вірно, пане Франко, - відповів він, - Корабель ваш, гроші вже надійшли на наш рахунок, приємного володіння, - посміхнувся він, прагнучи позбутися проблемного клієнта у вигляді мене і проблемного корабля у вигляді експедиційного корабля швидше.

        - Гарного вам дня,- кивнув я йому і практично відразу зачинив шлюз перед носом менеджера магазину. Той одразу поспішив на човник, і, коли той відстикувався, я почав активацію систем корабля. Саме в цей момент мені на нейромережу прийшов виклик від нашого суперкарго.

         - Гес, що відбувається? Нас прийняли без черги, без хабарів оформили всі вантажі. І всі просять передати тобі побажання доброго здоров'я.

          - Не знаю,- відповів я йому,- Я тут із дівчатками зараз відпочиваю, ти невчасно подзвонив. 

          - Оскільки ми вже закінчили всі оформлення, я зв'язався з шефом, він сказав, щоб ми вже сьогодні вилітали назад із вантажем тиші, - сказав суперкарго.