Глава 10

Глава 10

— Вааку, ти точно поводитимешся добре? Може мені краще відправити тебе спати, як і їх? - Запитала Маарі у Ваака, коли вони зробили зупинку після спуску в ущелину, нормальна дорога була зруйнована вибухом в горах, через це її повністю засипало уламками скель і пробиратися вниз довелося по  відвісній скелі. Висота начебто і не велика, всього чотириста п'ятдесят метрів, але розуміння того, що якщо мононитка не витримає, то вони розібьються в одну мить сильно змінювало сприйняття висоти. Ось і зараз, через п'ять годин спуску, хлопці захотіли відпочити і потрібно було бути впевненими в тому, що Ваак нічого не наробить.

—  Буду добре вести, я взагалі паінька, - вимовив з деякою злістю Ваак. Нурі, після того як той прийшов до тями, "виховав" його по-дружньому, через це у нього з'явився фінгал під оком. І зараз він на всіх дивився з прихованою злістю.

—  Не вірю, - сказав Фіск, - Я відчуваю твою нещирість.

— Все-таки ти виродок.- закричав він  стрибнувши Маарі за спину, Ваак, схопив однією рукою її  за шию, другою наставив на голову голкомет.- Думаю, влада у нас змінилася, - Давай звалюй звідси, - помахав пістолетом Ваак у бік від місця мехвода.

—  Вааку, ти що твориш? - вигукнув Нурі, підстрибуючи до Ваака.

—  Стій, інакше стрілятиму, - закричав люто Ваак, наставивши на нього пістолет і це була його помилка.

Фіск ледь усвідомив небезпеку для дівчини, як ледь не вибухнув від гніву. Лише натренована сила волі дозволила йому взяти себе до рук.  Відверто кажучи, Фіск був готовий вбити Ваака, просто в одну мить цінність його життя сильно знизилася, і лише розуміння того, що Маарі та Нурі не зрозуміють цього, змусило його стриматися.

Хлопець буквально відчув надприродним чином тіло Ваака і усвідомив, що достатньо одного спрямованого бажання і його не стане, той просто випарується. З кожною секундою відчуття матерії навколо лише почало посилюватися, коли Ваак перевів пістолет на Нурі, Фіск відчував вже весь десантний відсік. У нього відразу почала боліти голова від надлишку інформації в мозку, насилу вдалося від неї відсторонитися і почати діяти.

В одну мить голкомет стік з руки і перетворився на калюжу на підлозі. А наступної миті тіло Ваака відірвалося від підлоги і повисло в центрі десантного відсіку БТР з руками по швах, без жодної можливості поворухнутися.

Пілот винущивача, спостерігаючи за цим на деякий час, навіть забула, що повинна злитися і, широко розплющивши очі, дивилася на те, що відбувається. У неї навіть кляп із рота випав, настільки вона його широко розкрила.

—  Е*** його ліворуч, - почули всі в тиші, що встановилася, голос пілота. - Хлопче, ти псіон?

—  А що, не видно? - відповів грубо Фіск і подивився на Ваака. - Маарі, люба, сподіваюся, він тобі нічого не зробив?

—  Він нічого не встиг, думаю, тільки синці на шиї будуть, - помасажувавши свою шию, відповіла Маарі.

— Дуже добре, бо мене просто переповнює бажання йому щось зламати, — сказав Фіск.

—  Не варто бруднити руки, - сказала Маарі, - Все всередині записується, коли дістанемося до цивілізації, його можна відправити до суду. Думаю, кілька років колонії за напад зі зброєю він отримає.

— Дівчинка, ти дещо забула. За захоплення бойового офіцера ви всі вирушите до колонії для неповнолітніх. Хіба що цей хлопець уникне цього, командування завжди відчуває слабкість до псіонів. - сказала пілот.

—  Якщо ти така досвідчена, може порадиш, що нам робити? - Запитав злий Фіск. Відчуття матерії тільки почало відпускати, водночас і утримувати Ваака у повітрі стало важчим. Натиснувши на сонну артерію телекінезом, Фіск приспав хлопця і, кинувши того на підлогу, сів на крісло, втомлено задихавши.

—  Насамперед мене розв'язати, - сказала дівчина. За минулі майже десять годин з того моменту, як вона прийшла до тями, пілот вже змогла скласти собі зразкову психологічну картину для кожного підлітка і тепер розуміла, що почала діяти неправильно, вважаючи їх звичайними дітьми.

—  Що далі? - Запитав Фіск, змахнувши правою рукою, в той же момент кабель, яким були пов'язані її руки і ноги, впав на підлогу.

—  Думаю, ми з самого початку неправильно почали, - сказала дівчина, - Каарла Мадраді, другий лейтенант шостого авіакрила планетарних військ оборон.

—  Ебенезер Фіск, простий хлопчик із дитячого будинку. - відповів Фіск і зробив вітальний жест, у відповідь піднявши обидві руки до грудей.

—  Дуже простий? - посміхнулася Каарла. - Ти?

—  Найса Маарі, теж з дитячого будинку, - сказала дівчина Фіска.

—  Так Нурі, однокласник цих, - махнув рукою на Фіска і Маарі Нурі, коли Каарла повернулася і до нього.

— Тепер, коли ми всі познайомилися, пропоную забути непорозуміння, яке сталося під час нашої зустрічі. Тепер не час один на одного гострити зуби, - сказала Каарла.

—  Згоден, - сказав Фіск, - Вибач, але за останні дні ми втратили багато товаришів і настрій був ніяким, плюс кілька сутичок з зіургами, причому навіть у рукопашну, а тут ти ще почала, - домовляти, що саме почала Каарла Фіск не став, але та й так усе чудово зрозуміла.

—  І перш ніж ми продовжимо, зв'яжіть свого товариша, а мені треба зробити кілька справ, - наступного моменту Каарла за допомогою стрибка стрибнула до єдиного туалету в БТР і моментально там закрилася. Фіску навіть соромно стало, він якось забув про природні потреби організмів.

—  Ти впевнений, що їй можна вірити? - Запитала Маарі, поглядаючи на туалет.

— Я не можу пояснити тобі цього, я просто відчуваю, що вона не бреше і не є небезпечною. А ось Ваак, навпаки. Мені просто слів не вистачає це пояснити, я просто знаю це і все, - спробував пояснити Фіск, але на свої відчуття він не міг вдягнути слова, занадто це було далеким від звичайних відчуттів.

—  Вибачте Ваака, - сказав Нурі, перебиваючи хлопців. - Думаю, це все через нерви.

—   Я теж переживаю, але я не кидаюся зі зброєю на друзів, - сказав Фіск.