Розділ 376

Раптово дівчина відчула сильний страх і тривогу, її обличчя стало серйозним.
— Стас, допоможеш мені, будь ласка, лягти… Я трохи втомилась, — зізналася вона, дивлячись чоловікові в очі.

— Так, звісно, кохана, — відповів чоловік.
— З тобою все гаразд? — уважно запитав Стас, дивлячись на дружину.

— Не знаю… — стурбовано відповіла дівчина.
— Якось мені не спокійно, чесно, — додала Ганна, дивлячись на Стаса.
Він обережно підняв дружину на руки та ніжно поклав її на ліжко.

— Дякую тобі, — відповіла Ганна, дивлячись чоловікові в очі.
— Стас, я повинна подзвонити Сергію Андрійовичу, — сказала вона.

— Стас, у мене дуже погане передчуття… Я маю подзвонити Сергію Андрійовичу, — мовила вона тривожним, тремтячим голосом, набираючи номер лікаря.

Ганна швидко набрала номер, тримаючи телефон у руках і поглядаючи на Стаса.
— Так, Ганочко, — м’яким тоном відповів Філатов.
— Сергій Андрійович, у вас все добре? — запитала вона.
— Все гаразд, моя хороша. Зараз вирішив прогулятися, — сказав чоловік.
— Їду, — продовжив говорити він.
Вона полегшено зітхнула.
— Будь ласка, будьте обережні, — мовила Ганна.
— Не хвилююся, доню, — ніжно відповів Філатов.
Вона зробила паузу, а потім тихо сказала:
— Дякую вам за все.

— Мені приємно чути твої слова, моя хороша, — відповів Філатов.
Ганна весь цей час була на зв’язку з Сергієм Андрійовичем, тримаючи слухавку біля вуха і уважно слухаючи його.

— Я хочу вам сказати… ви дуже потрібні мені, — тихо промовила вона, відчуваючи тривогу.
Раптом напруга різко зросла: машина, у якій їхав злочинець, набирала швидкість. Чоловік пішов на обгін, дезорієнтувавши Філатова.

Сергій Андрійович намагався втриматися на дорозі, але машину кидало в різні сторони. Він напружено стискав кермо, намагаючись утримати автомобіль. Кожен ривок змушував його серце битися швидше.

Злочинець, помітивши опір, різко підрізав його машину. Сергій Андрійович різко викрутив руль, обминаючи небезпечний маневр.
Ганна почула шум і відчула, що щось відбувається. Її серце стислося.

Сергій Андрійович не впорався з керуванням, і машина на великій швидкості перекинулася.
Відбулося найстрашніше.
— Лікарю… — її голос тремтів, його було чутно навіть у слухавці.
— Сергій Андрійович… що сталося? — запитала вона, тривожно стискуючи телефон у руках.
— Що сталося? — її голос тремтів. — Щось страшне…