Розділ 296

Раптово вона відчула сильний нестерпний біль у хребті.

— Лікарю! — покликала вона, зі сльозами на очах. Їй було так боляче, що кожне слово давалося важко.

— Моя хороша,  потерпи— м’яко, стривожено мовив Сергій Андрійович.

— Мені дуже погано, — тихо сказала дівчина, важко дихаючи.

— Зараз зроблю масаж, і все пройде. Потерпи, моя хороша - сказав Сергій Андрійович.

— Дякую… — протяжно сказала Ганна, дивлячись на лікаря та стискаючи його руку.

Філатов обережно перевернув Ганну на живіт. Дівчині було неймовірно боляче, але вона терпіла. Чоловік почав розминати не пошкоджені ділянки м’язів спини.

— Боляче? — запитав лікар.

— Так, — тихо відповіла дівчина.

— Зараз буде легше, трохи потерпи, моя хороша, — лагідно сказав Філатов.

«Дякую… Кожен ваш рух , дотик полегшує біль», — тихо сказала Ганна, відчувши полегшення та легкий трепіт по тілу.
«У вас золоті руки, Сергію Андрійовичу», — додала вона, емоційно.
«Моя хороша, я просто маю великий досвід із такими травмами, як у тебе», — промовив він.
«Знаю кожен сантиметр твого тіла, твої труднощі та обмеження», — пояснив Сергій Андрійович. — «Знаю, як полегшити твій біль».

Він дійшов до місця, де їй було боляче. Ганна здригнулася.
«Знаю, моя хороша», — м’яко сказав чоловік. — «Тут дуже боляче», — наголосив він. — «Потерпи і глибоко дихай», — попросив Сергій Андрійович.

Вона почала дихати та мужньо терпіла біль.
«Зараз тут уже не болить?» — запитав чоловік.
«Боляче, але мені легше», — відповіла дівчина.
«Дякую вам», — додала вона, емоційно, не могла приховати вдячності, відчуваючи полегшення у всьому тілі.
«Як себе почуваєш?» — спитав лікар.
«Я можу продовжувати?» — уточнив він.
«Так, звісно, Сергію Андрійовичу, все добре, продовжуйте», — відповіла дівчина.
«Дякую», — тихо додала вона.

Він обережно продовжив розслаблювати м’язи навколо поперекового відділу хребта, стежачи за її реакціями. Дівчина відчувала, як біль поступово відступає, а трепіт змішувався з легким теплом.
«Мені легше», — тихо сказала дівчина. — «Дякую вам».
«Це чудово», — відповів лікар. — «Зараз ще трохи — і зовсім не болітиме», — пообіцяв чоловік.

Завершивши маніпуляції, Сергій Андрійович сказав:
— Я закінчив, Ганочко.
— Як ти? — спокійно запитав він.
— Дякую… біль минув, — тихо відповіла дівчина.
— Дякую, — повторила вона, емоційно.