Розділ 291

Ти себе комфортно почуваєш? — запитав чоловік, уважно дивлячись на Ганну.
«Так, усе добре… дякую тобі», — відповіла вона, піднімаючи погляд.
У її очах відбивалася любов до Стаса, вдячність і легка ніяковість через власну безпорадність.

«Все, кохана, водні процедури закінчені», — з усмішкою сказав Стас.
Ганна посміхнулася у відповідь.
«Дякую», — тихо сказала вона, не відводячи погляду від Стаса.

Чоловік виключив душ і одягнув Ганні білий махровий халат.
Ванна кімната наповнилася ароматом гелю для душу.
Стас обережно підняв її на руки і поніс у кімнату.
Поклав Ганну на ліжко.

Чоловік сів на стілець поруч із ліжком.
— Як ти? — запитав чоловік.
— Завдяки тобі мені дуже добре, — щиро промовила Ганна.

— Хребет дуже болить, — чесно зізналася вона.
— Якщо тобі не важко, зроби, будь ласка, мені укол, — попросила Ганна.

— Звісно, кохана, — відповів Стас. — Зараз зроблю.

Він узяв ампулу з Медокалмом, набрав ліки у шприц і обережно вколов Ганні.

— Зараз полегшае, — м’яко сказав чоловік.
— Дякую тобі, — тихо промовила Ганна.

— Стас, можеш, будь ласка, зробити для мене ще дещо? — запитала Ганна.
— З радістю, — відповів чоловік. — Що саме?
— Хочеш, дістану зірку з неба? — пожартував Стас.
Дівчина посміхнулася.
— Моє прохання набагато простіше, — жартівливо сказала Ганна.
Він узяв її руку, подивився на дружину та ніжно мовив:
— Про що завгодно, серденько.

— Пам’ятаєш, ти сказав, що коли я буду готова, сама попрошу тебе? — почала Ганна.
Він пригадав їхню нещодавню розмову та зрозумів, про що вона, але не відповів.
Вона зробила паузу, глибоко вдихнула, подивилась чоловікові в очі та мовила:
— Поставиш мені, будь ласка, катетер? — попросила вона.