Розділ 285

— Радий, що тобі сподобалось. Насправді я не дуже романтична людина, — визнав чоловік. — Але після знайомства з тобою змінився.  вірші, українські, почав читати, — з усмішкою додав він.

Дівчина щиро посміхнулась.

— Я дуже кохаю тебе, сонечко, — сказав Стас.
— І я тебе дуже, — відповіла Ганна.

Раптово хребет дівчини знову пронизав біль, і вона здригнулася.
— Тобі погано? — стривожено запитав чоловік.
— Так, — відповіла дружина, здригнувшись.
— Потерпи, зараз я зроблю тобі знеболювальний укол, — тихо промовив він.

Чоловік швидко підвівся, узяв ампулу «Медекалм», обережно відкрив її, набрав рідину у шприц і ніжно сказав:
— Треба перевернутися, кохана.

Він допоміг їй, зробив укол і уважно спостерігав за її станом.
— Зараз стане легше, — додав він.

Дівчина важко дихаючи, але з полегшенням, промовила:
— Дякую тобі…

— Якщо тобі не полегшає, я подзвоню Сергій Андрійовичу, — сказав він, спокійно, але з турботою.
— Цього разу укола достатньо, — відповіла вона.

«Стас весь час сидів поруч, тримаючи її за руку. Вона легко стискала його руку, мовчачи і дивлячись Станіславу в очі. Через півгодини вона сказала: “Мені вже набагато краще, дякую тобі.”

Чоловік полегшено зітхнув. — Дуже добре, кохана, — сказав він.

— Тобі важко зі мною? — промовила Ганна. — Пробач, але, на жаль, я нічого не можу змінити.

Чоловік, дивлячись на дружину, ніжно відповів: — Не вигадуй, люба, все добре.

— Хочеш зеленого чаю з лимоном? — запропонував Стас.

— Дякую, з задоволенням, — відповіла дівчина.

— Зараз зароблю, залишу тебе на кілька хвилин, — сказав чоловік з посмішкою.

Він пішов до кухні, поставив чайник, закип’ятив воду і заварив ароматний зелений чай. Додав лимон. Крім того, вирішив зробити дівчині сюрприз і приготувати легкий бульйон. Діставши зі холодильника свіжу курятину, поставив її варитися, додав спеції та трохи спагетті. За годину суп був готовий.

Аромат чаю та їжі наповнив усю квартиру. Чоловік налив бульйон у дві тарілки — одну для себе, одну для неї. Поставив чашки на маленький переносний столик, налив чай з ароматом бергамоту та поніс усе до кімнати дружини.

Увійшовши, він сказав з усмішкою на вустах: — Кохана, я приготував нам вечерю.

— Як смачно пахне! — емоційно сказала дівчина. Вона обережно підсунулась на руках, зайнявши напівсидяче положення.

Чоловік підійшов до неї, поставив  столик на ліжко і сам сів на край ліжка.»