Розділ 66

Сергій Андрійович відключився та подзвонив генералові. -Михайло, почав говорити Філатов,- мені подзвонили, за годину Юрчишинин та його син мають бути вільними. -Зрозуміло, відповів Михайло Іванович,-  я вже віддав наказ, вони будуть дома найближчим часом,- наголосив генерал. -Дякую, Михайло, сказав Сергій Андрійович та відключився. Чоловік дуже хвилювався, щоб цей бандит не завдав шкоди Ганні. Його дуже турбувало як там почувається дівчина . Філатов ходив по кімнаті з боку в бік  так, що у нього запаморочилося в голові. -Заспокойся, Філатов, тримай себе в руках,- говорив сам собі чоловік. Минула година знову пролунав телефонний дзвіднок. Це був зловмисник. -Алло, док,- саркастично сказав той,- тобі ще потрібна твоя дівка?- запитав він.- Коротче,  якщо так, то приїжджай на вулицю Лісова. Там є замкнуте будівництво. Знайдеш,- хмикнув викрадач. -Чекаю. Сказавши це той кинув слухавку . Філатов довго шукав це місце і   нарешті його знайшов. Навколо були тільки руїни . Здалеку виднілася   недобудована будівля. Чоловік увійшов в середину. Він повільно рухався. - Ганночко,- крикнув чоловік,- я тут!- вигукнув Сергій Андрійович . Але відповіді не було. Чоловік продовжив обережно рухатися. Як раптово Філатов почув хриплий голос. Він озирнувся і побачив гладкого чоловіка, який був вдягнений в просту куртку та джинси. Він поводився зухвало. Кремезний чоловік стояв попереду Сергія Андрійовича. - Браво, докторе, ти дуже швидко приїхав!- сказав злочинець. - Напевно дівка тобі і справді дуже дорога,- саркастично сказав бандит. -Де вона?- схвильовано запитав Сергій Андрійович.- Релакс, док,- крикнув той. -З нею  всё добре?- ще  раз спитав чоловік. -За мною. док,-скомандував злочинець. Філатов пішов за ним.