Розділ 56

— Зараз до тебе приїдуть журналісти, чекай — повідомив адвокат.

— Зрозумів, дякую тобі, — сказав Філатов.

— Поки немає за що, — відповів Зарецький. — Але зараз я розповім ти, що повинен говорити.

Він почав диктувати:

— Я, Філатов Сергій Андрійович, головний лікар приватної клініки міста, офіційно заявляю, що нещодавно адвокат Фелікстов Альберт Робєтович прийшов до лікарні, щоб поговорити з потерпілою дівчиною, яка стала інвалідом унаслідок ДТП. Автомобіль, що її збив, належав відомому бізнесмену, який перебував у стані алкогольного сп’яніння. Пан Юрчишин Валентин Валентинович, проти якого було відкрито кримінальну справу…

Євген Вікторович зробив паузу, потім продовжив:

— Адвокат винуватця, Альберт Робертович, прийшов до лікарні, де перебувала потерпіла, і почав поводитися вкрай грубо. Я неодноразово просив його припинити, але марно. Він продовжував кричати й тиснути на дівчину. Тому я визнаю:  не стримався і вдарив його по обличчю. За це я щиро вибачаюсь. Я не повинен був так чинити.

Євген завершив свою промову:

— Ось і все.

Сергій Андрійович уважно вислухав і кивнув:

— Ясно.

Чоловіки закінчили розмову.

За кілька хвилин біля лікарні вже зібралися журналісти. Філатов вийшов до них і повторив підготовлену промову.

Коли репортери поїхали, він повернувся до Ганни. Йдучи коридором, зателефонував адвокату:

— Євген, привіт.  Зробив усе, як ти сказав.

— Чудово! — відповів юрист. — Ти зараз у клініці? Запитав юрист --- так відповів Сергій Андрійович.

— Чекаю на тебе наголосив Філатов.

— Гаразд за,  годину  приїду до тебе, щоб усе обговорити.

— Так, добре. До зустрічі, — погодився Філатов і поклав слухавку.

Він увійшов до реанімаційної палати. Ганна лежала із заплющеними очима. Лікар сів на стілець поруч із ліжком і уважно подивився на неї. Вона спокійно спала.

Раптом дівчина  відкрила очі і тихо мовила:

— Лікарю, ви прийшли,  пробачте я,  заснула.

--Все добре? -- Запитала Ганна 

Так, моя хороша, — лагідно відповів Сергій Андрійович.

Він дбайливо торкнувся її руки.

— Як ти себе почуваєш?

— Набагато краще… Завдяки вам, — з вдячністю відповіла Ганна.