Розділ 41

Филатов їхав сто км по дороз.і Він дістав телефон, набрав лікарню та схвильовано сказав,- Поліна, терміново готуйте операційну, я везу дуже важку пацієнтку, вогнепальне поранення в живіт. Сергій Андрійович тримав кермо. Машина набирала швидкість. Чоловік постійно оглядався, щоб подивитися на Ганну. Вона то втрачала свідомість, то приходила в себе. -Потерпи, дівчинко,- лагідно повторював чоловік,- тримайся, зараз приїдемо . Сергій Андрійович відчував дуже сильну тривогу за дівчину. - Тільки не померай!- благав Сергій Андрійович . Дівчина стогнала.-Тільки б встигнути,- повторював про себе лікар. Приїхавши до лікарні Сергій Андрійович швидко узяв поранену дівчину на руки та заніс у середину центрального входу. -Каталку! Швидко! Двоє медбратів та медсестра швидко прибігли з каталкою. Медсестра сказала,- Сергій Андрійович, операційна готова. -Готуйте дівчину до операції! Швидко! Обмаль часу!- зкомандував Філатов. Коли все було готово, Сергій Андрійович переодягнувся та зайшов до операційної.
- Панове, працюємо. Вогнепальне поранення в живіт. Куля пошкодила внутрішні органи. Тільки-но Сергій Андрійович сказав,- Скальпель,- несподівано до операційної зайшов Станіслав. -Сергію Андрійовичу, що сталося з Ганною?- спитав молодий чоловік. -Пане Полянській, всі запитання потім! Зараз треба врятувати дівчині життя,- сказав Філатов. -Я буду вам асестувати. Можна?- спитав Стас . -Добре,- відповів Філатов. Сергій Андрійович разом з Полянським дві години робили дівчині операцію борячись за її життя. -Сергію Андрійовичу, сильна кровотеча! -Зажим,- сказав Філатов,- відсмоктувач. Полянський передав Сергію Андрійовичу інструменти. Лікар робив все професійно, впевнено. Кожен його рух був точним.