Тиша. Вона життєво необхідна після робочого дня. Проте в багатоквартирному домі таке явище рідкісне. Та ще й коли у тебе сім'я.
-Мілано,що у нас сьогодні на вечерю? А то я сьогодні дуже втомився.- ці карі очі колись зводили мене з розуму,а тепер від їхнього погляду хочеться сховатися. 10 років Анатолій розповідає,як він добре заробляв раніше,як машину купив,як намагався назбирати на житло. А тепер працює за мінімальну зарплату до обіду і "стомлюється нереально". Сил з ним сперечатися нема. Тож вирішую,що зараз щось приготую нашвидкуруч.
-Кілька хвилин і буде тобі вечеря.
-Я вже хочу. Скільки можна сидіти там в своїй школі?! А чоловік голодний! В хаті неприбрано. Аж не хочеться ще щось в ній робити
-Іду.
В голові від малих бешкетників аж гуде. Сьогодні Мілана Сергіївна провела 8 запланованих уроків і ще кілька приватних. Адже за все треба платити. Он дочка скоро вступатиме. Син теж вже немаленький. Всього треба. Але це не Толікові проблеми. Він у нас ремонт робить,10 рік поспіль...
Готуючи вечерю,планую вечір і завтрашній день. Роблю уроки з сином,розбираю гору речей і подумки сварю себе,що треба б організованішою бути або не набирати на свої плечі надто багато...
Перші промені сонця торкаються кімнати і сну вже нема. Горнятко кави приводить мене до тями і починає мій робочий день. Відправивши всіх з дому,поспішаю до себе в школу. Ще от тільки дорогу перейти... Раптом скриплять гальма і я ледве встигаю відскочити. Проте падаю на дорогу,не втримавшись на високих підборах. Нащо тільки їх взула! З машини вискочив високий,статний зеленоокий чоловік.
-Вибачте, все добре? Як Ви себе почуваєте?
-Голова гуде і паморочиться. А так наче нічого.
-Може до лікаря?
-Мені на роботу треба. Запізнюватися не можна.
-Може підвезу?
-Та ні, дякую,я сама. Тут недалеко.
-Може хоч якось зможу компенсувати свою неуважність? Дозвольте зателефонувати пізніше,щоб упевнитися, що все гаразд.
-Я не роздаю свій номер телефону незнайомцям.
-Облиште,я просто хочу бути впевненим,що все гаразд. Я таки Вас проведу. Ось моя візитка,подзвоніть мені, коли звільнитеся або якщо потрібна буде моя допомога.
-Дякую.Я сама...
І тут перед очима все попливло...
#15028 в Любовні романи
#3264 в Короткий любовний роман
кохання і зрада, від ненависті до кохання один крок, любовний трикутник
Відредаговано: 24.08.2023