ВСТУП
Є місця, з яких можна поїхати, але неможливо піти назавжди. Вони залишаються в пам’яті запахом під’їзду, світлом у вікні, голосами за стіною і дорогою, яку впізнаєш навіть через багато років.
Для Олега таким місцем був дім. Не квартира і не будинок - набагато більше. Там залишилося дитинство, друзі, родина і життя, яке колись здавалося звичайним, а тому - нескінченним.
Потім прийшла війна. Вона розірвала звичний порядок речей, розкидала людей по різних містах і країнах та навчила не відкладати телефонні дзвінки на завтра. Але деякі слова Олег усе ж не встиг сказати.
Через роки він повернеться туди, де все закінчилося. І дуже швидко зрозуміє: минуле не завжди залишається минулим