20.

Меліса

—  То ти кохаєш мого сина ? —  переступає поріг мати Євгена.

Тендітна жінка  з привабливою фігурою та хитрої посмішкою.  Щось мені підсказує,  що саме ця леді керує родиною.  І мені, ой як не солодко буде.  Доведеться старанно себе поводити,  щоб сподобатись Клаві. До того ж ім‘я їй чудово підходить,  таке ж неприступне, як і вона сама.

— Звісно, — ковтаю слину. — мої почуття до Жені найтепліші,  і окрім нього мені ніхто більше не потрібен.

—  Справді ? —  недовірливо перепитує.  Жінка в‘ється навколо мене, як змія. Котра намагається зловити здобич.

—  Можете не сумніватись в моїх словах,  — посміхаюсь. І продовжую діставати свій одяг з валізи.

—  Тоді скоріш за все у тебе з моїм сином все серйозно, якщо він наважився привести свою кохану в цей дім.. —  сідає поруч зі мною на ліжко. —  ми з батьком Євгена хочемо бачити поряд з нашим сином, достойну партію для одруження, тож будь добра, — замовкає. Дивиться на двері,  мабуть переймається, щоб синочок не прийшов раніше,  і випадково не почув неприємну розмову. —  якщо я дізнаюсь,  що ти з ним заради грошей,  то ти одразу забудеш дорогу до нашого будинку!

Жінка погрозливо підняла очі,  а потім награно розтягнула свою посмішку та попрямувала до виходу.

—  Ну і матір в нього, —  тихо сказала.

А що якщо я дійсно люблю її сина ?

Коханий повернувся через пів години, і ми лягли в тепле ліжко. Не забули вмикнути ноутбук,  щоб глянути серіал,  який ми спільно  почали дивитись.

—  Як же мені з тобою пощастило, — він прижав мене за талію ближче до свого торсу. Почав ніжно цілувати шию та шепотіти ніжні слова.

— Я кохаю тебе, — вирвалось з моїх вуст.

Євген придшвидшено почав дихати, цілуючи мої губи.

— Зачини двері, — попросила. Бо раптом до нас і вночі захоче навідатись, його настирлива мама, і буде контролювати весь процес... От Клава !

Дісно. Ще та Клава...

Минув місяць

Наше спільне життя з Женею було схоже на казку. Мені здавалось, що я потрапила в якийсь сон. Час від часу він влаштовував мені сюрпризи, замовляючи до нашого будинку - букети свіжих квітів.

Хоча ми ще не переїхали до його маєтку, але я вже звикла бачити кожного дня його батьків та чути повчання від його мами.

— Ну хіба ти не бачиш, що тут цій картині не місце ? — викрикувала жінка. — Дай я сама все зроблю, — забирає з моїх рук витвір мистецтва. — нічого без моєї допомоги не може.

Спочатку мене це дратувало, але заради Жені, я готова була змиритись з цими неприємностями. Ось тільки я загралась, і забула, що моя любовна історія розпочалась для того, щоб розвалити його бізнес. А саме вийти заміж, і отримати доступ до його компаній. В цій родині все порівно ділиться між подружжям, тому його мама так сильно і переживає про синочка.

— Нам потрібно терміново зустрітись, — кричала мені в трубку моя найкраща подруга Лера. І ні, вона зовсім не істеричка. Принаймні , такою ніколи не було. Але чути про мої справи та загружений день, дівчина не хотіла. Тому довелось викликати таксі та їхати до неї.

— Що так терміново ? — заходжу до квартири подруги.

Вона нічого не говорить і садить мене на стілець.

— Ось тримай, — вручає конверт. — твоя мама дзвонила, казала про якісь погрози, — ледве говорить. — конверт прийшов на твоє ім‘я.

Відкриваю листівку і бачу копію контракта.

— Так, а чому моя мама дзвонить до тебе? — нічого не розумію.

— Я якщо чесно не второпала, але вона казала за якийсь план, і що не може говорити по телефону, щоб його не зіпсувати... — подруга то підіймає свої очі, то опускає до підлоги.

— Гаразд... — і тут я помічаю внизу контракта сьогоднішню дату. — це що так швидко ? — хапаюсь за голову. — Лера, мені потрібно вже йти.

Обійнявши подругу, вибігаю з квартири. Втамовую подих та п‘ю водичку, поки чекаю на зустріч з Володею. Так, так, все вірно. Саме з неприємним бандитом мені доведеться зустрітись віч - на - віч.

Помічаю чоловіка біля дверей його будівлі, чи можливо вона орендована. Але я приїхала саме за тією адресою, яка була вказана в листівці.

— Чому все так повільно? — грізним тоном викрикує. — хіба ти не мала вже давно отримати всі гроші багатіїв ?

— Мені важко ... — шиплю. — мені хочеться відмовитись від дотримання правил контракту.

— Ти що дівчино, взагалі здуріла ? — хапає мене за руку. — чи ти забула яке життя чекає на твоїх батьків? Та їм доведеться працювати на мене постійно... Без грошей, житла та звичних умов існування. А про тебе я взагалі мовчу.

Він погрозливо дивиться в мої очі, а потім переключається на мою фігуру.

— Талія в тебе супер, — торкається мене пальцем. Це виглядає так принизливо, ніби перед ним іграшка. І йому дозволено робити зі мною, все що хочеш. — якщо відмовляєшся, то станеш моєю дружиною. — обхвачує мене руками. А мені бридко від його дотиків. — ця пропозиція ще діє.

Я на хвилину задумуюсь над його словами, мені хочеться плакати. Але сльози не котяться по моїх щоках, вони застигають льодом в моїх очах.

— Все зроблю, тільки відпустіть, — голос труситься, і я нарешті відходжу від нього.

— Тоді зроби так, щоб ти стала його законною дружиною. Шкода, що не моєю, — облизується. — в тебе залишається останній місяць на виконання мого прохання, якщо ні... То знаєш, що буде !

Повернулась додому я розклеєна. Була схожа на вижатий лимон.

— Що з тобою ? Не бачив тебе ніколи такою після зустрічі з подругою, — Женя турботливо запитує. А я дивлюсь на його красиве обличчя, і не вірю собі. Невже я здатна так вчинити з коханим ?

Його вуста посміхаються, а я ніжно торкаюсь долонею його підборіддя. Моє серце палає від почуттів, мені хочеться одночасно кричати та лежати мовчки - це поєднання неможливого. Так само і з моїм коханням та аферою, яку я намагаюсь вчинити.

— Люблю тебе, — він гладить моє волосся. А я цілую його в щічку. Я впевнена, що я так ще ніколи не кохала, і від цього мені зовсім недобре. Краще би я не відчувала нічого, так було б набагато легше впоратись із завданням.