Епілог

Епілог
Пройшло вже п'ять років з того моменту, як я потрапила в цей світ. За цей час змінилось багато і в першу чергу я. Якби мені хтось сказав, що я буду жити в іншому світі, та ще й буду щасливо одружена, буду королевою я б не повірила ні за що. А зараз я живу своє ідеальне життя. Я обрала бути тут і не жалкую про це ні на хвилину. Доля привела мене сюди, я просто мала бути тут заради нього, заради всього того що я зараз маю. 
Одружилися ми десь через місяць після того, як все трапилось, артефакт жреці, зрада. Справ тоді було купа і я майже не бачила Натана, але і мені справ було вдосталь потрібно було переїхати в інший палац, так би мовити, в резеденцію і через те, що я майбутня королева всі вирішили що організацією маю зайнятися я, потім організація весілля. Так, на мені було купа справ тоді, але Нант робив на багато більше. Як зараз кажуть тоді була глобальна чистка більшість урядовців як я їх називаю втратили свої пости на їх місце прийшли нові, жреці втратили свій вплив. Тепер вони стали просто священнослужителями і не більше. Після тих подій вони були раді що їх всіх не знищили. Але потім коли весь цей хаос закінчився стало на багато легше. Проте я не сказала б що не мала справ і тоді. Коли все закінчилось я почала боротися за права жінок, за зміну законодавства, Натан вже певно жалкує що йому дісталась така невгамовна дружина. 
Лише зараз я дала собі перепочинок, бо скоро на світ з'явиться ще один член нашої родини. Це так хвилююче і чарівно, не можу вже дочекатися. 
Кохана, може зайдеш, Марі сказала що ти вже довго тут сидиш. Не змерзла? 
Ні любий, все добре я просто задумалась. 
Про що думаєш? 
Про те як все-таки добре що доля звела нас.
Дійсно не перестаю радіти цьому, як же мені пощастило з тобою
Мені теж. Ой...
Що таке? Щось сталось? 
Ні просто штурхається, так з тобою нам теж дуже пощастило. Вже так хочеться взяти малюка на руки. 
Мені теж. Цікаво хто буде хлопчик чи дівчинка. 
Скоро дізнаємось любий, скоро дізнаємось. А тепер дійсно ходімо назад, бо стає прохолодно. 
Звісно.