Частина 5

 Після перегляду Навиків та підрахунків золота взявся розкидати бали розподілу. У Захист закинув 20 балів, тому що без своєї футболки у мене там маячила нещасна десятка. Також по 20 балів вирішив закинути в Атаку і Дальність, тому що давно час збільшувати забійну міць, та й дальність на додачу — п'ять метрів не відстань, «стрибуни» заплюють. Ну і, як зазвичай, залишки — в Інтелект, параметр, який поки що ніяк себе не проявив, але хоча б потроху треба і його прокачувати, щоб не вийшло як у прислів'ї: «Доки грім не вдарить, мужик не перехреститься».Після всіх маніпуляцій вийшло якось так:

                           Клас: Стрілок — стихійник, Ім'я: Еех. Рівень: 30

АТАКА — 33,4 (+12 зброя)

СИЛА — 41

СПРИТНІСТЬ — 10 (+15 взуття, +11 зброя)

ВИТРИВАЛІСТЬ — 31

ЗАХИСТ — 30 (+17 зброя)

ІНТЕЛЕКТ — 10

ЗДОРОВ'Я (ЖИТТЯ) — 380/380

Швидкість — 18,4% (+30 зброя)

Дальність — 48,4% (+14 зброя)

Влучність — 3,4%

Вільних доступних балів: 0

 УМІННЯ: «Темпус станс (Зупинка часу)» (можливість зупинити час на 3 секунди), міфічне, масштабоване, час перезаряджання — 23 години.

 НАВИК: «Чудан» (6-го рівня) (Удар ногою по корпусу та ногах), епічна, масштабована, час перезаряджання — 40 хвилин.

 НАВИК: «Розумна куля» (1-го рівня). З’являється 5% імовірність, що куля зміститься слідом за противником, який намагатиметься її уникнути, на відстані до десяти сантиметрів в усі боки. Епічний. Масштабований. Пасивний.

 НАВИК: «Трейсер» 2-го рівня.

 Зірка стихій (спеціально для каменів стихії, активна) — Камінь вогню 4-го рівня (активний).

 Ну, поки все... Можна вставати, тільки треба глянути, що там за іконка з повідомленнями так вимогливо блимає. Клацнув, відкриваючи останнє... від Анни!..

 «...І позаяк упродовж дня ти не зволив з'явитися до опікунської ради й ніяк не реагував на мої повідомлення, то до тебе направляється сама мадам Суддя для супроводу до місця громадських робіт, та представник опікунської ради для вилучення дитини та доправлення її до спеціалізованого закладу для дітей-сиріт. P.S. Як я розумію, ти після вчорашнього проспав весь день. Тому і не реагував на мої дзвінки та повідомлення. Якщо прокинувся, то піди хоч умийся та поїж. Який ти, однак!..»

 (СИСТЕМА) Увага! Увага! Громадянин Еех! За порушення місцевих законів департамент юстиції в односторонньому режимі засуджує вас до п'ятнадцяти діб арешту або 75 годин громадських робіт — на розсуд влади. Вирок набуває чинності з моменту його прочитання. Порушення чи непокора цій постанові або опір представникам влади тягне за собою повне обнуління рівнів та тюремне ув'язнення на строк до двох років.

 — Сама́я-я! — заволав я, схоплюючись з ліжка, на ходу вскакуючи у штани й, стрибаючи на одній нозі та незграбно плутаючись у штанині, поскакав на кухню.

 Дівчина в короткому домашньому халатику вправно поралася, крутячись між столом та плитою, розчервонівшись від жару і біганини. Вона весь час то торохтіла каструлями, то, наче дятел, стукала ножем по дошці, щось нарізаючи. Аромат у повітрі стояв запаморочливий. Як і зовнішній вигляд господині, побачивши яку я спершу застиг, захоплено дивлячись на карколомну красуню. Вона, помітивши мій хтивий погляд, манірно повела плічком, скромненько потупивши очі... Але потім, опам'ятавшись, я знову закричав:

 — Сама́я! Все пропало! Нам триндець! — і таки влучив у прокляту штанину, ставши твердо на ноги.

 — Зупинись. Видихни. А тепер давай усе по черзі! — привела вона мене до тями, вмить ставши серйозною.

 — До нас копи їдуть, разом з опікунами! Мене — до в'язниці, П'яточку — до сиротинця!

 — Е-е-е! — заревіла П'яточка, почувши, що її збираються забирати в дитбудинок.

 Досі вона бадьоренько, в одних трусиках, тупотіла босими ніжками, всюди слідуючи за дівчиною, мов наглядач. Час від часу підіймалася навшпиньки, щоб зручніше розгледіти, чим та займається, при цьому діловито заклавши обидві ручки за спину, як справжня господиня дому. Але мала не стільки допомагала, скільки плуталася під ногами та стягувала зі столу те, чого не треба, але що всевидяча Самая встигала, лагідно примовляючи, відібрати. Та от після того, як я озвучив новину, її діловитість одразу кудись пропала: відчайдушно заливаючись сльозами та виводячи гучні рулади, мала кинулася геть із кухні в бік кімнат. Щоб за хвилину, не перестаючи завивати, з'явитися знову — згорбившись, вона правою рукою тягнула по підлозі нічний горщик, торохтячи на весь дім кришкою, а в лівій тримала свою ненаглядну Мимру.

 — О, П'яточка вже почала збирати свої речі. Бач, як у сиротинець захотілося, напевно, за новими враженнями, — не зміг утриматися я від шпильки, дивлячись, як мала творить бозна-що.

 А та, знову почувши неприємне слово, завила ще голосніше і, дотягнувши горщик до середини кухні, демонстративно зняла трусики й вмостилася на нього.

 — Чого це з нею? Від страху пронесло? — звернувся я до Самаї і додав: — Я піду поки у вбиральню, а ти, якщо не важко, підготуй їй одяг. Бо якщо опікуни побачать цю шестикілограмову оказію, то замінять мені тюремний термін розстрілом через повішення з наступним спаленням.

 — Добре, тільки ти давай швидше там, а то після того, як вона впорається, треба малу ще помити. І поки будеш зайнятий, подумай, що можна придумати, щоб не віддавати її як мінімум до понеділка. А там ми зранку поквапимось і, можливо, встигнемо подати документи на опіку.

 Я кивнув і попрямував до вбиральні, геть не звертаючи уваги на ревіння малої, яка, допомагаючи собі худенькими ніжками, загуркала по підлозі разом із горщиком прямо за мною. Далі я їй доступу не надав, зачинивши двері перед самим носом на гачок. Поки я швиденько здійснював ранкові процедури, вмивався та чистив зуби, мала без упину шкрябалася в двері й натужно скімлила. Не допомагали навіть умовляння Самаї, яка пробувала її заспокоїти.