Частина 4

 Спочатку вона очманіла від такого несподіваного «щастя» у вигляді малючки. Потім вирішила, що я так домовився з Анічкою, яка просто-напросто, з огляду на зайнятість, забула повідомити їй про таку деталь. Хм. Свята простота.

 Далі все ж вирішила зайнятися дитиною. Поцікавившись, чи не голодна та, і отримавши заперечну відповідь, почала знімати з неї хустку. Ця процедура ще пройшла спокійно, це їй ще було дозволено. Але коли вона взялася мити жирне від мазі волосся П'яточки й, уже наповнивши ванну, почала роздягати малу... Ось тоді все і почалося. Ну точнісінько як у мене!

 Крики, верески, біганина і тупіт, а в кінці ще й гуркіт від випадково зачепленої і перекинутої на підлогу шафки з милом і шампунями. На галас прибігла тітка Поллі й, вислухавши ситуацію крізь верески та рев, почала допомагати ловити дівчинку. І це їй вдалося. Майже. Вона схопила малу, яка щосили хвицяла ногами, і, притиснувши до грудей, хотіла було почати щось робити. Але тут її нога випадково наступила на обмилок і злетіла вгору, закинувши величезне тіло тітоньки разом із дівчинкою прямо в наповнену водою ванну. Вимокли обидві. А малючка, яка, на її щастя, перебувала зверху, спритно зістрибнувши й проскочивши між ніг у Баффі, вискочила з квартири.

 Поки дівчина витягала господиню (і як їй це тільки вдалося?), П'яточка встигла сховатися в нутрощах кухонної печі (а ось тепер ясно, де вона так у сажі викачалася), протиснувшись у невеличкі дверцята, куди закидали вугілля. Знайшли її досить швидко — через деревний пил, що потрапив малій в ніс, від чого вона почала голосно чхати. Діставати її знову взялася тітонька Поллі, у якої руки були довші. Але була вкушена за палець і знову перекинулася на спину від замурзаного чортеняти, що вистрибнуло з печі з подальшим викидом хмари сажі, яка з ніг до голови покрила лежаче тіло жінки.

 А за той час, поки бідна Баффі вдруге надриваючись підіймала стоп'ятдесятикілограмову тітоньку, дівчинка знову зникла. Вистежили зниклу за слідами сажі, що обсипалася то там, то сям, або за тією, що відбилася від взуття. Відбитки привели до вузьких сходів, які вели на горище.

 От якого дідька тітонька Поллі зважилася знову лізти за дівчинкою у вузький отвір горища — я відмовлявся розуміти. Вже потім, оглянувши його, я дійшов висновку, що навіть мені довелося б викручуватися вужиком, аби туди протиснутися. Про що думала жінка, яка була вдвічі ширша за мене, коли влізала туди — загадка. Напевно, перебувала на емоціях. Але, як і очікувалося (а точніше — не очікувалося), огрядна пані успішно застрягла в горищному люку. І ні вгору, ні вниз.

 П'яточка ж, яка спочатку злякано глипала на величезного «бегемота», що намагався протиснутися за нею, ховалася за якоюсь старовинною скринею. Але побачивши, що грізна тітонька намертво застрягла та лише безпорадно завиває і смикається, зважилася вийти. Спочатку боязко, а потім усе сміливіше вона підійшла до жертви мучного та солодощів і, бачачи, як бідна тітка мало не плаче, почала її втішати, гладячи по голові та співчутливо заглядаючи в очі. А потім, мабуть, щоб хоч якось заспокоїти останню, почала з нею гратися. Відкрила шухляду скрині й, витягнувши звідти різний старовинний мотлох, заповзялася вбирати і себе, і перелякану тітоньку, що сіпалася, наче ошаліла. На себе приміряла широкополий капелюх, який відразу ж звалився на очі, та красиве бірюзове намисто. Ногами залізла в туфлі явно не її розміру, та ще й на високих підборах. Голосно гупаючи взуттям і час від часу падаючи, маленька модниця взялася за зовнішній вигляд господині.

 Тітоньці Поллі дісталася фата — можливо, навіть та, що колись їй і належала, кілька ниток намиста, старі окуляри без скелець, а шию обвило довге, поїдене міллю пишне боа. Образ доповнив макіяж, нанесений сажею з пальчика малої, якої в достатній кількості набилося в кишені після печі. Туш для очей, губну помаду і рум'яна — все замінила сажа, нанесена на заплакане обличчя жінки «професійним візажистом» П'яточкою. Після чого (це вже зі слів тітоньки Поллі, які вона вимовляла, схлипуючи та тримаючись за серце), мала почала радісно плескати в долоні, милуючись своєю «творчістю». А потім, бачачи, що тітонька ніяк не заспокоїться, знову заходилася втішати її: цілувала, витирала знайденою хустинкою сльози, що текли рікою, та ще й намагалася видути соплі, кумедно затискаючи й давлячи бідоласі носа.

 Муки тривали добру годину, поки Баффі, яка весь цей час застосовувала різні комбінації для порятунку господині, в якийсь момент таки досягла свого. Тітонька, відчувши, що з'явилася можливість поворухнутися, рвонула вниз із такою силою, що з’їхала по сходах, майже не торкнувшись їх руками, впала на коліна, відразу ж підхопилася і, голосно завиваючи, кинулася до своїх апартаментів. Дівчина, стиснувши на хвилину кулаки й згадавши всі відомі молитви, важко видихнула і сама полізла на горище. Потрапивши туди, вона почала перевертати все догори дном у пошуках дівчинки, але, так і не знайшовши її, впала в істерику й кинулася шукати малу по всьому будинку. Тітонька, трохи оговтавшись, теж вийшла з кімнати, почавши порадами допомагати в пошуках, хоча сама вже не ризикувала нікуди лізти й навіть зазирати. А потім з’явився я і всіх урятував. Принаймні — від нервового зриву.

 Поки Баффі описувала сьогоднішні пригоди, зі ще не висохлими слідами від сліз на щоках, П'яточка звідкись дістала чоловічу шкарпетку, зав’язану на кінці вузликом, і почала гратися з нею, як із лялькою, щось дзвінко «икаючи», «акаючи» та «пікаючи», а іноді ще й наспівуючи. Треба їй ляльку купити — нормальну. Дівчинка настільки адаптувалася до нового середовища та до частої появи незнайомих людей, що навіть не показала невдоволення, коли з неї зняли пошарпану сукню, яка відразу полетіла у сміття.

 Потім акуратно зняли «памперс» — цю процедуру я довірив дівчині-цілительці, яка досить професійно впоралася з делікатним завданням. До мого величезного полегшення, я побачив, що набряки практично зійшли, залишивши лише ледь помітну синяву. Непогані у них тут препарати, якщо з такою ефективністю і за такий короткий час зцілюють травми! Памперс, до мого незадоволення, теж довелося викинути, тому що мала сцикуха встигла його обмочити, після чого рідина, вступивши в контакт із цілющою маззю, почала видавати ну зовсім неприємний запах. Але ось біда — підгузок залишався єдиним одягом малявки, і після його утилізації вона залишилася зовсім голою.