Старший брат

Чоловік розривався між бажанням поїхати до сестри чи до «Салону езотеричних послуг мадам Абель». Зрештою, Аріна нікуди не дінеться і він ще встигне дати їй добрячого прочухана. Отож, Сергій зупинився на ворожці. Він записався на прийом і ледь стримуючи кулаки, які страшенно чухалися, помчав до салону.

Там його зустріла невисока повненька брюнетка зі слов’янським типом обличчя: кругленькі щічки, кирпатий носик, великі виразні світлі очі. Аби додати образу хоч якоїсь таємничості, жінка не шкодувала чорної підводки, а також темних тіней та помади. Проте незважаючи на всі ці старання, все одно залишалося в її образі щось домашнє та затишне. Так ось яка ти «мама» Віка. Якби чоловік не знав, що насправді стоїть за цим літнім пончиком, то взагалі б ніколи не повірив, що вона здатна на такі речі.

— Прошу Вас, проходьте. — Суворим голосом промовила вона. — Бачу, все бачу, яка біда привела сюди.

— Так. — Тяжко зітхнув Сергій. — Маю проблеми в бізнесі.

Вона на мить сповільнила ходу й обернулася, щоб швидким поглядом окинути його з голови до ніг. Всі речі на вигляд скромні, але брендові. І як вона одразу не подумала, що справа тут стосується грошей, а не кохання. 

— Радій, що взагалі живий, а не за дрібниці переймайся. На смерть тобі зроблено, чорну і страшну, не тільки на бізнес.

— Справді? — Злякався чоловік. — Я так і знав, що потрібно бути обережним з новим партнером. Невже не можна нічого виправити, пані Абель? Я заплачу любі кошти!

— Бачу, все бачу, що підставив тебе чоловік, старший від тебе. Хитрий, продажний, його душа вже давно не належить йому. Такий ні перед чим не зупиниться. Сідай, зараз будемо дивитися чи можна ще тебе врятувати.

Жінка щось бубніла собі під носа і тасувала карти, потім довго розкладала їх й продовжувала обробляти довірливого-простачка клієнта. Коли вистава майже добігала кінця, Сергій додав:

— Взагалі-то, я тут не тільки з питань бізнесу.

Погляд ворожки засяяв у передчутті нової наживи:

— Кохання! Твоє серце сповнене любовної туги. Духи казали мені. Але я чекала поки ти сам наважишся розповісти.  Ти приніс з собою її фото?

Чоловік кивнув і простягнув фото. Пані Абель одразу впізнала синьоволосу дівчину й зацьковано зиркнула на Сергія.

— Впізнаєш? — Одразу перейшов на ти він.

— До мене звертається багато людей. — Жінка опанувала себе і знизала плечима. — Всіх не запам’ятаєш.

— А ось вона тебе надовго запам’ятає. Як і ту поїздку на цвинтар серед ночі.

— Хто Ви? Що Вам потрібно? Покиньте салон, будь ласка!

— Як до тебе звертатися? Пані Абель? Чи може краще Вікторія Степанівна?

— Забирайся звідси геть! — Наполохалася вона.

Сергій за одну мить опинився біля неї, зірвав перуку і схопив за світлу косу, яку намотав на кулак. Він нахилив обличчя до жінки до світлини й процідив крізь зуби:

— Значить так, добре запам’ятай це обличчя. Якщо ця дівчина звернеться до тебе іще хоча б раз, ти маєш відмовити їй. Інакше я відірву тобі твою дурну нікчемну голову! Ти мене зрозуміла?

— Відпусти! — Захрипіла ворожка.

— Ти мене зрозуміла??? — Ще голосніше повторив він.

— Зрозуміла.

Чоловік відпустив її, забрав фото сестри і вийшов з салону навіть не обернувшись. Пані Абель побігла на другий поверх й увірвалася до кімнати, в якій сиділи браття. За записами з камер спостережень ніхто не слідкував. Чоловіки сиділи, палили цигарки, грали в карти й жваво спілкувалися:

— Всіх звільню, телепні! — Проричала жінка. — Навіщо тільки тут вас тримаю! Щоб ви в дурня грали?!

***

— О, а ти навіть не попередив, що заїдеш! — Зраділа здивована Аріна.

— У мене до тебе є серйозна розмова. — З порогу заявив брат.

Дівчина одразу здогадалася, що детектив вже встиг розповісти йому про події, які сталися на кладовищі.

— Проходь. — Покаянно опустила голову сестра.

Сергій пройшов до зали, сів на диван. Широко розставив ноги і, трохи нахилившись уперед, сказав:

— Ну, розповідай.

Аспірантка хотіла всіляко уникнути цієї розмови. Особливо сильно вона переймалася через те, що брат дізнається заради кого вона затіяла все це неподобство.

— Навіщо ж? Адже тобі і так вже все відомо від детектива.

— Не все. Я хочу дізнатися навіщо ти пішла робити приворот і в кого ти закохалася?

— Ти його не знаєш. Він перевівся до нас з іншого універу, навчається в магістратурі. — Почала вигадувати дівчина.

— Тобто ви знайомі зовсім недавно і ти вже побігла робити приворот? — З недовірою перепитав чоловік.

— А що мені залишалося робити? Він не звертав на мене жодної уваги!

Як же це було несхоже на його сестру. На його маленьку розумну Аріну. Стільки себе пам’ятав, він взагалі не міг пригадати, щоб її всерйоз цікавили якісь стосунки. Звичайно, в її двадцять п’ять у неї були знайомства та хлопці. Але так щоб через кохання геть втратити розум, тут щось було не чисто. Або вона щось недоговорює йому, або він зовсім не розбирається в людях. Що найстрашніше,  рідних людях.