Пошук

Після смачного обіду хтось з чоловіків пішов рибалити на озері, інші теж кудись пішли, тому жіночий колектив зібрався за білим столиком на вулиці ресторану та пив закарпатський червоний чай для настрою. Дівчата пропонували разом відвідати сауну чи закарпатський чан з гарячою водою, туди можна було кинути лікарські трави для здоров’я, а потім сходити на шоколадний масаж «Шоколадна насолода», після якого шкіра буде як у дитини. А можна було сходити разом у соляну кімнату, щоби підлікуватися і просто для настрою. Мар'яна запропонувала сходити та зіграти у більярд, але ніхто не підтримав цю ідею, бо майже ніхто не вмів грати.
Потім якось непомітно розмова перейшла на тему скарбів. Одна з молодих дівчат Леся була зачарована історією про тамплієрів і багато говорила:
 - Уявляєте скарби. Я читала, що в 1745 році було знайдено старий документ - лист тамплієра Жака де Моле, який перед смертю написав своєму синові, що в могилі його дядька Великого магістра немає його останків. Там знаходяться таємні архіви Ордену. Разом з архівами зберігаються реліквії: корона єрусалимських царів та чотири золоті постаті євангелістів, які прикрашали труну Христа. Інші коштовності знаходяться в колоні, що крутиться. Істориків це зацікавило і вони почали пошуки, і справді знайшли, тільки порожню могилу та порожню колону в церкві замку Тампль.

Мар'яна теж захотіла взяти участь у розмові про скарб:

- Я теж чула ще одну легенду. Пізньої ночі з порту Руана, Франція відпливли 16 кораблів з втікачами тамплієрами та скарбами, які попливли на захід у різні країни. А водночас таємними шляхами йшли на схід три вози з таємним вантажем. Його ніхто не помітив. Зі свідчень одного з лицарів ордена ми можемо побачити, що напередодні арешту з Тампля виїхали три (або дещо більше) візки, прикриті соломою та полотном, які мали вирушити на схід, до моря - ймовірно до порту Ла-Рошель. Припускають, що скарби були поділені та вирушали частинами. Орден остаточно скасовується лише у Франції, на Кіпрі та в ряді областей Італії, а також у деяких католицьких країнах. Можливо, корабель з частиною скарбів поплив з порту Ла-Рошель через Босфорську протоку до Молдови. На початку 14 століття вона була васалом Угорщини. Тамплієри розуміли, що за ними та скарбами йде охота, тому вони везли його таємними шляхами. Королева Угорщини  Марія Бітомська надала їм охорону зі своїх воїнів, бо вони їхали, як торговий вантаж, в якому було щось не важливе, речі купця та також вони мали мішок з фальшивими монетами, з малою часткою срібла спеціально для злодіїв, щоб гадали, що в них немає коштів. А потім у візках повезли скарб в Угорщину, село Середнє, де був пост митниці Середнянський замок. Інша частина возів у супроводі 42 лицарів їхала з Діжон, Франція через Швейцарію, Альпи до Італії, а потім до Угорщини. Деякі істочники говорять, що королева була донькою Лева Даниловича, тому й домовилася про захист тамплієрів та вільне просування торговими шляхами Галицько-Волинського князівства. Деякі тамплієри залишись в князівстві. І одружившись з нашими дівчатами залишили нащадків тамплієрів в Україні. Є припущення, що згодом візки завантажені сіллю, у мішках яких ховалися скарби, їхали через Україну, через Золочев, через Луків у Волинській області (Галицько-Волинське князівство). Золото також шукала Золота Орда.  Тому заради безпеки вони попливли річкою Західний Буг до Бресту, Білорусь (Галицько-Волинське князівство), а потім повезли до Латвії (через Литовське князівство). Несподівано Велике князівство Литовське, яке за якихось п'ятдесят років у XIV столітті з невеликого князівства перетворилося на найбільшу державу Європи. Там було мало замків. І раптом побудували 32 замки. Ось на ці гроші збудували там замки. Також є версія, що майже цим шляхом, тільки через Хорватію, потім Угорщина, Україна, до Латвії вивозили таємно гроші з їх маєтку з Кіпру. 

Леся щось згадала:

- Ой, а що я чула! Ви пам'ятаєте десь писали, що зникли прикраси колишнього короля Джона Безземельного, той що був після короля Річарда I Левине Серце. Так ось, є версія, що він віддав на збереження тамплієрам свої королівські коштовності, срібні тарілки, золоті кубки, меч Тристрама, золоте жезло з голубом і безліч золотих монет. Тому наступного короля короновали простою короною. Але це був не перший випадок. Колись в темні часи їм віддали на збереження корону самої Ізабелли II Єрусалимської. Це було коштовне намисто та тіару виготовлена ​​з неймовірною майстерністю з різнокольорових алмазів рідкісної величини та краси. І тамплієри перевдяглися в одежу торговців та повезли до Латвії. Цікаво чи шукали там скарби тамплієрів. Я десь читала, що на стіні башти замку Цесисского в Латвії знайшли написи дивні WKVA та герб. Але якщо придивитися, то в буквах А та V є крапки, тобто це шифр самих тамплієрів, або шифр Pigpen. Ви можете себе уявити, може там за цеглиною з написом лежить корона. Я б хотіла її приміряти. А знаєте що, там же на камені з діркою у Золочеві біля букви F теж був такий самий символ з коду. 

 Її перебила друга дівчина Катя:
 - А як же Грааль? Чи думаєте його у скарбах тамплієрів ніколи не було? Чи вірите, що Святий Грааль дійсно знаходиться в Кафедральному соборі Святої Марії у капелі у Валенсії, Іспанія? Грааль – це ж безмертя.

Несподівано їх перебив чоловік, який сидів поряд за столиком. Він був одягнений у чорні штани, чорну сорочку та утеплену теплу темну куртку. Його можна було описати як непомітний, дівчата говорили і не помітили, як він підсів за сусідній столик і слухав їхню розмову. Неля оглянула його з ніг до голови, на священика не був схожий, але він був якийсь дивний і від нього віяло загрозою.
- Ви шукаєте Святий Грааль для себе чи збагачення? - запитав чоловік.
- Та не шукаю я Грааль. Навіщо це мені. Я фільм дивилася з Індіаною Джонс. А потім розплачуватись за його знахідку – сидіти на одному місці в монастирі та охороняти його. Брр. Щось не хочеться. Гроші – краще, – відповіла не замислюючись різко Неля.
Дівчата відволіклися на розмову про похід у сусідній ліс біля готелю, подивитися чи є там гриби. Вони поговорили, жінки пішли, а Неля лишилася.