Середнянський замок

Середнянський замок

Після смачного сніданку вони поїхали у село Середнє подивитись Середнянський замок. Від готелю вони їхали десь хвилин сорок. І ось приїхали
Поляна, а посередині стоять руїни фортеці. Поруч стояв макет на склі і якщо подивитися на замок, то можна було поєднати малюнок на склі та руїни, та побачити який він був раніше. Жаль, що не було видно, де лежать чотири пошкоджені часом сусідні вежі. 
- Тамплієри? - вирвалося у Нелі. 
- Чому б ні. Я бачив фотографії донжона тамплієрів на Кіпрі, схожий, - відповів Віталік.
Мар’яна зібрала усіх разом і почала історію:
- Закарпаття – край мальовничих гір, смачного вина та середньовічних замків. Останніх тут нараховується чимало, і всі вони різні за стилем, призначенням та ступенем збереження. Середнянський замок зручно примостився якраз посередині дороги між містами Ужгород та Мукачево. Зазвичай, так і пояснюють його назву. Втім, більш ймовірно, що Середнянський замок отримав свою назву через розташування посеред долини. Ба більше, це чи не єдиний замок в Закарпатті, що був збудований не на горі, а на рівнині. Незвичне розташування Середнянського замку – це далеко не єдина його унікальність, адже це єдиний замок тамплієрів на території нашої країни. За переказами, першим власником замку був католицький чернечо-лицарський орден тамплієрів, у розпорядженні якого були десятки замків по всій Європі. Центральна вежа Середнянського замку (донжон) була побудована в XII–XIII ст. Висота її складала 20 м, а ширина стіни – більше 2,5 м. Вежа була трьохярусною, однак є припущення, що міг існувати і четвертий ярус. Навколо неї існували й захисні споруди – укріплені камінням вали та рів з водою. Згідно деяких джерел, перший вал був також укріплений чотирма захисними вежами та брамою. Попасти всередину замку можна було тільки через донжон, та і то по драбині на другий поверх. При небезпеці драбина легко усувалась, роблячи завдання потрапити всередину замка ще більш На нижньому ярусі розташовувались господарські приміщення, а во дворі, скоріш за все, колодязь. Другий та третій ярус повинні були слугувати в якості житлової частини. Як і більшість інших замків Закарпаття, Середнянський мав підземелля з потаємними ходами. Оскільки цей замок не був резиденцією якогось графа чи князя, а був оборонною спорудою, то і розміри його були доволі невеликі: 18,5 на 16,5 метрів. Окрім оборонної функції, Середнянський замок також виконував роль митниці, адже через ці місця проходили торгові шляхи до європейських країн. Чи не найціннішим товаром, яким торгували тамплієри тут, було «біле золото» – сіль. Окрім торгової діяльності, монахи-тамплієри тут займалися проповідуванням католицизму та наданням медичної допомоги місцевому населенню. Також вони робили віно. До XIV ст. вплив тамплієрів у Європі невпинно ріс. Їхні замки часто ставали потужними оборонними спорудами та скарбницями, адже орден тамплієрів був напрочуд багатою організацією. Часто вони позичали гроші графам, князям, королям та навіть Папі Римському. Можна сказати, що вони засновники банківської системи. Через такі посередницькі послуги тамплієри отримували дуже великі гроші. А фінансова залежність від чернечо-лицарського ордену дуже дратувала могутніх феодалів… На початку XIV ст. орден тамплієрів був підданий анафемі (відлучення від церкви), його членів переслідували та страчували, а майно та нерухомість були вилучені на користь церкви та королів. У 1312 році Середнянський замок був переданий ордену Св. Антонія. Згодом, у 1380 р., колишній замок тамплієрів опинився у власності іншого чернечого ордену – св. Павла. Якийсь час Середнянський замок був ласим шматком у протистоянні двох потужних магнатських родів – Другетів та Палочі, а після 1526 р. перейшов до роду Добо, які дещо укріпили споруду. Численні війни австрійців з турками та угорцями XVII–XVIII ст. привели до занепаду замку. Деякі сучасні археологи схильні вважати, що насправді «дата народження» Середнянського замку – XV ст., а не XII ст., і тому його не можна вважати замком тамплієрів. Проте, дискусії з цього приводу ведуться і надалі. Станом на сьогодні Середнянський замок тамплієрів – це руїни, проте його підземелля приховують у собі таємниці та смачне вино. Важко уявити собі якийсь замок Закарпаття, який був би позбавлений легенд та міфічних історій. Середнянський замок не відстає від інших. Після того, як орден тамплієрів був визнаний поза законом і позбавлений всіх статків, почалась шалена гонитва за їх скарбами. Проте, далеко не у всіх замках тамплієрів вдалось знайти скарби… в тому числі і в Середнянському. За легендою, якась частина скарбів тамплієрів досі зберігається в прихованій кімнаті в підземних коридорах. А найбільш мрійливі навіть говорять про схований Святий Грааль. 

Неля дивилася на  руїни, а потім на місце поруч та промовила:
- Камінці.
- Так, тут раніше був колодязь. Щоб ніхто не впав, його засипали. А тепер можна погуляти та подивитись. Поруч є винні підвали "Леанки", які побудовані в XVI столітті та  є системою тунелів, відгалужень і кімнат, - промовила Мар’яна. 
- А тут десь є церква чи великий широкий клен 13 століття? - зненацька запитала Неля. 
- Начебто ні, тільки млин. Насправді, вежа, яку бачать відвідувачі є центральною спорудою замкового комплексу. Територія усього комплексу — 4 гектари. Там були вали, стіни та 4 вежі, а навкруги був ров з водою. Про складну систему підземних ходів замку складалися легенди, які згодом частково підтвердилися. Частина цих ходів переобладнана під винні підвали, - здивовано відповіла екскурсоводка.
 - Зрозуміло. Acer тобто клен. Піду пошукаю чогось цікавого, - щось прошепотіла дівчина і кудись пішла.

Туристи розійшлися оглядати околиці. Через деякий час усі зібралися біля маршрутки. Всі стояли і чекали на Нелю, яка кудись зникла. Незабаром вона з'явилася з короткою лопатою схожою на саперну та пляшкою червоного вина.