десять.

Вихідні були нудними. Я ознайомилась зі всім матеріалом, який знаходився в папці. Мене дивувало багато не знайомих мені термінів, які я і мала вивчити. Здивувалася коли бачила звичайні предмети, як у справжньому універі.

Перший день навчання. До кінця навчального року залишилося п’ять місяців. Буду старатися взнавати усе, але нажаль не буду старатися ставати пунктуальною. Я запізнююсь. Мабуть, привичку узяла від Ріни, колись я встигала всюди.

Стук в двері. Я заходжу в аудиторію, де уже іде урок практика.

-вибачте, я зайду. – захекуючись промовила я до викладача, бігти довгими сходами до п’ятого поверху було поганою ідеєю.

Сівши за останню парту, де уже сиділа дівчина, я почала слухати викладача. Та мені завадила моя сусідка по парті.

-мене звати Мідді, а ти новенька Віана, так?

-так. – посміхнувшись відповіла я – приємно познайомитись.

-зараз вона розповідає матеріал, не сильно важливий, а потім сама практика. – поглиблювала мене в процес моя нова подруга.

Пройшло декілька хвилин, в двері лунає стук. Заходить Майк. Та сідає за парту. Також буде вчитися?

-а це хто? – показуючи ручкою, якою усе записувала, спитала я у Мідді.

-це наш одногрупник, не часто ходить на пари, але знає, вміє усе! Короче, як відмінник тільки з жорстким характером. Та й красивий, за ним всі дівчата бігають.

-пффф, уже мене бісить! – промичала я.

-так, а тепер, молодь, проходимо в кімнату практики. – закликала всіх викладачка. – сьогодні навчимося думками виманювати силу.

-постарайся, адже ти вперше продемонструєш свої сили. – прошепотіла мені на вухо Медді.

Перший і останній раз я відчула свою силу тоді, в битві. Страх воскресав в мені та переплутувався з хвилюванням. Головне показати її.

-прошу Нейліс. – звернулася до мене викладачка.

Усі погляди на мені. Я підійшла до столика. Він зроблений з міцного камня. Холодний, моя рука, яка лягла на нього, відчула це тому відразу відсторонилася від різкого, гострого відчуття. Мені потрібно було уявити свою силу, яка вона є. У моїй голові має створитися картинка цієї сили. Та про неї я знаю тільки одне вона яскраво-фіолетового кольору. Вона має з’явитися та освітити приміщення. Погляди були, досі, на мені. Погляд Майка пропалював мене…