Глава 1. Нове життя
Глава 2. Стіна
Глава 3. Ранок після
Глава 4. Світло
Глава 5. Занадто тихо
Глава 6. Двері навпроти
Глава 7. Дощ
Глава 8. Нічний шум
Глава 9. Те, що він приховує
Глава 10. Фото
Глава 11. Втрата
Глава 12. Те, про що мовчать
Глава 13. Крізь стіну
Глава 14. По той бік тиші
Глава 15. Занадто близько
Глава 16. Минуле стукає голосніше
Глава 17. Коли з’являється страх втрати
Глава 18. Вечір, який змінює все
Глава 19. Крок, який не можна повернути
Глава 20. Те, що починається без слів
Глава 21. День, коли він зник
Глава 22. Вперше по-справжньому
Глава 23. Після поцілунку
Глава 24. Те, що змінює ритм
Глава 25. Перша прогулянка
Глава 26. Вечір, який став занадто домашнім
Глава 27. Ніч, коли він не пішов
Глава 28. Ранок, який усе ускладнив
Глава 29. Коли стає страшно від щастя
Глава 30. Той, кого вона не чекала
Глава 31. Напруга, яка не поміщається в кімнаті
Глава 32. Порожнеча після нього
Глава 33. Розмова через стіну
Глава 34. День, коли вона відпустила дітей
Глава 35. Те, що вони побачили у вікні
Глава 36. Коли все зустрілося в одній точці
Глава 37. Вечір після напруги
Глава 38. Пізній вечір, коли все сказано не до кінця
Глава 39. Ніч, у якій стало тихіше
Глава 40. Межа, після якої вже не так, як було
Глава 41. Дзвінок, який усе зрушив
Глава 42. Розмова, якої вона боялася
Глава 43. Ранок, який усе ускладнив
Глава 44. Коли він не відступає
Глава 45. Коли все змішується
Глава 46. Несподіване повернення
Глава 47. Те, чого вона не очікувала
Глава 48. Слова, після яких вже не відступиш
Глава 49. Вечір, який змінив усе
Глава 50. Розмова, після якої немає простих рішень
Глава 51. Межа, яку більше не можна ігнорувати
Глава 52. Вечеря, яка перетворилась на вибух
Глава 53. Ніч, коли вона залишилась сама
Глава 54. Те, що вони не мали робити
Глава 55. Ранок, який уже неможливо пояснити
Глава 56. Після того ранку
Глава 57. Та, про яку він не говорив
Глава 58. Сумнів, який з’явився вперше
Глава 59. Розмова, після якої вже нічого не так
Глава 60. Ніч, яка все змінила
Глава 61. Те, що Ігор приховував
Глава 62. Людина з минулого
Глава 63. Рішення, яке Марина прийняла сама
Глава 64. Ранок, який визначає
Глава 65. Слова, після яких уже не повернутись
Глава 66. Після вибору
Глава 67. Тиша після шторму
Глава 68. Дзвінок, якого ніхто не очікував
Глава 69. Коридор, у якому все змінюється
Глава 70. Те, що не можна приховати
Глава 71. Межа, після якої вже не так, як було
Глава 72. Ніч, яка відкриває правду
Глава 73. Ранок, який не дає сховатись
Глава 74. Тиша, яка говорить більше за слова
Глава 75. Те, що стає очевидним
Глава 77. Розмова, яка змінює все
Глава 76. Та, про яку він майже не говорив
Глава 78. Вечір, який залишився між ними
Глава 79. Ніч, коли вже нічого не сховаєш
Глава 80. Те, чого ніхто не очікував
Глава 81. Дзвінок, який усе перевернув
Глава 82. Слова, які не дають спокою
Глава 83. Про молодшого ніхто не подумав
Глава 84. Порожня квартира
Глава 85. Умови
Глава 86. У темряві
Глава 87. Крок назустріч
Глава 88. Після того, як все закінчилось
Глава 89. Дзвінок, якого не чекали
Глава 90. На одному порозі
Глава 91. Невідомий номер
Глава 92. Білий бус
Глава 93. Після слів
Глава 94. Хтось зі своїх
Глава 95. "Вона вам ще не все сказала"
Глава 96. Занадто особисто
Глава 97. Конверт під дверима
Глава 98. Він був усередині
Глава 99. Коли вона була сама
Глава 100. Він пробував
Глава 101. "Я вже був всередині"
Глава 102. Подарунок
Глава 103. Біля ліжка
Глава 104. Тиша, яка тепер лякала
Глава 105. Кроки на сходах
Глава 106. Вона пройшла повз
Глава 107. Перший контакт
Глава 108. Помилка
Глава 109. Обличчя без імені
Глава 110. Камера
Глава 111. Він слухав
Глава 112. Друга
Глава 113. Нічник
Глава 114. Звук за дверима
Глава 115. По той бік
Глава 116. Вічко
Глава 117. Знак
Глава 118. Перша буква
Глава 119. Список
Глава 120. Спогад повертається
Глава 121. Майже
Глава 122. Алі
Глава 123. Він був поруч довше
Глава 124. Ближче
Глава 125. За спиною
Глава 126. Поруч, але не разом
Глава 127. Межа
Глава 128. Коли одна
Глава 129. Рішення
Глава 130. Під вікном
Глава 131. Чому не зайшов
Глава 132. Коли згасло світло
Глава 133. Він запам’ятав
Глава 134. Кімнати
Глава 135. Ще не тоді
Глава 136. Відступ
Глава 137. Наступного разу
Глава 138. Дуже близько
Глава 139. Скло
Глава 140. Кроки в коридорі
Глава 141. Повідомлення, яке все змінює
Глава 142. Причина
Глава 143. Це була помилка
Глава 144. Справжня мета
Глава 145. Не заважала
Глава 146. Не кричала
Глава 147. Тимчасово
Глава 148. За шафою
Глава 149. Кур’єр
Глава 150. Зірваний момент
Глава 151. Після цього
Глава 152. Через багато часу
Глава 153. Артем
Текст
headset
Аудіо
У вас з'явилася можливість прослуховувати аудіо цієї книги. Для прослуховування скористайтеся перемикачем між текстом й аудіо.
ОК
Глава 35. Те, що вони побачили у вікні
Минуло близько години.
Марина і Артем сиділи поруч. Говорили мало. Просто були разом. Порожня квартира більше не здавалась такою холодною.
— Вони вже давно пішли… — тихо сказала Марина.
Артем кивнув.
— Все буде добре.
Вона хотіла в це вірити.
Раптом вона підійшла до вікна. Просто машинально. Подивитися на двір. І завмерла.
— Артем…
Він підвівся.
— Що?
Вона не відповідала. Просто дивилась вниз.
Він підійшов поруч. І теж завмер.
У дворі, біля лавки, сидів її колишній.
Поруч — Максим. Данило бігав поруч.
Все виглядало нормально. Але…
Максим сміявся. Голосно. Відкрито. Так, як давно не сміявся.
Колишній щось розповідав. І Максим слухав уважно.
Марина відчула, як щось стискається всередині.
— Він щасливий… — прошепотіла вона.
Артем нічого не відповів.
Його погляд став жорсткішим.
— Це добре… правда? — сказала вона тихо.
Він відповів після паузи:
— Так.
Але голос звучав напружено.
Внизу колишній підняв Данила на руки. Малий засміявся. Максим щось сказав і обійняв його за шию.
Марина закрила очі.
— Мені боляче від цього… і водночас… легше.
Артем відступив від вікна.
— Це нормально.
Вона повернулась до нього.
— Ти злишся?
Він відповів чесно:
— Я ревную.
Вона завмерла.
— До дітей?
— До нього… поруч із вами.
Тиша.
Марина підійшла ближче.
— Він їхній батько.
— Я знаю.
— Але…
Вона замовкла.
— Але я хочу, щоб ти був поруч теж.
Він подивився на неї.
— А якщо одного дня вони виберуть його?
Серце Марини стиснулось.
— Це не змагання.
Він тихо сказав:
— Для мене — трохи так.
У цей момент Максим у дворі підняв голову. Подивився на їхнє вікно. І помахав.
Марина машинально помахала у відповідь.
Артем стояв поруч. Нерухомо.
І в цей момент колишній теж підняв очі. Їхні погляди зустрілись.
Навіть через кілька поверхів напруга стала відчутною.
Колишній нічого не зробив. Просто дивився. Довго.
Потім щось сказав Максиму.
І вони попрямували до під’їзду.
Марина відчула, як серце почало битися швидше.
— Вони йдуть сюди…