Розділ 8 (Паша)

Не потрібно було бути дипломованим психологом, щоб помітити, що Аню щось мучило, згризаючи зсередини. Допомогти їй могла лише відверта розмова, завдяки якій внутрішні демони вирвалися б на волю, заливши дівчину в спокої, проте, очевидно, в присутності камер вона не могла дозволити собі піти на це, що я просто чудово розумів.

Звісно, я міг просто зоставити все як є або ж просто-напросто вигнати її з шоу, позбувши себе зайвого клопоту, проте внутрішній голос підказував мені обрати третій шлях. Ця дівчина потребувала руки допомоги, і я відчував себе зобов’язаний протягнути її.

Саме тому я спершу попрохав Настю піти до інших дівчат, а тоді й виставив членів знімальної групи. Не можна сказати, що вони зраділи цьому та одразу ж послухали мене, проте їм довелося погодитися, щойно я нагадав, що можу в будь-який момент піти, що матиме для їхньої програми більш негативні наслідки, ніж для мене.

Й от ми з Анею опинилися тет-а-тет. Я пильно подивився на дівчину, що при тьмяному освітленні виглядала зовсім крихкою та надзвичайно тендітною, проте вона не поспішала говорити, тому довелося першим розпочинати цю розмову:

— Аню, я не знаю, що тебе гнітить, проте впевнений, що тобі стане легше, якщо ти дозволиш собі позбутися цієї ноші та виговоришся. Можу тебе запевнити, що жодним чином це не вийде за межі цієї кімнати, — я трохи повагався, а тоді додав: — Довірся мені.

Протягом цілого мого монологу дівчина зосереджено дивилася на свої тоненькі пальчики, а тоді, так і не підводячи погляду, невпевнено заговорила:

— Якщо ти дійсно прагнеш почути правду…

— Я справді цього хочу, — запевнив її я.

Аня нервово закусила губу, набрала повні груди повітря, після чого нарешті розпочала свою розповідь:

— Коли я ще була дитиною, то втратила маму. Батько завжди мав погане здоров’я, проте після її смерті він геть ослаб. Коли стало ясно, що сам він геть не дає ради, тато вирішив знайти собі другу дружину, що б могла попіклуватися про мене. Таким чином у моєму житті з’явилася мачуха та зведена сестра. Спершу вони здавалися непоганими, проте все стало просто нестерпно, коли тато загинув… — дівчина запнулася, борячись з підступаючими сльозами, але тоді все ж змогла опанувати власні емоції та продовжила: — Усе його майно виявилося переписаним на мачуху, так що щоб не втратити рідну домівку та не опинитися на вулиці без даху над головою, мені фактично не залишалося нічого іншого, крім як прийняти свою нову позицію — роль прислуги для обох цих жінок. Звісно, з часом мені вдалося вирватися звідти та розпочати нове життя. Я думала, що змогла попрощатися з минулим, проте коли побачила Настю, що в усіх аспектах схожа на мою зведену сестру… Тоді я зрозуміла, що мені все ще боляче, і мені просто не вдалося стримати миттєвого імпульсу.

Завершивши оповідати, Аня нарешті відважилася відірвати очі від власних рук і перевела їх на мене, очікуючи на реакцію, яку викличуть її слова. Проте я не був упевнений, що саме відчуваю, оскільки всередині мене не було згоди.

З одного боку, у цій ситуації Настя була абсолютно безневинною, так що Аня не мала жодного права от так зриватися на ній, проте з іншого боку, я відчував, що не мав права осуджувати цю нещасну дівчину. Поза всякими сумнівами, життя ніколи не жаліло її, так що залишалося тільки дивуватися, як вона не зламалася, незважаючи на всі обставини, і продовжила амбітно та скрупульозно вибудовувати власне майбутнє.

Тепер я дивився на Аню зовсім іншими очима. Переді мною стояла сильна особистість, яка навіть попри свої недоліки заслуговувала на повагу.

Мені знадобилося трохи часу, щоб дібрати правильні слова. Коли ж я нарешті їх промовив, вони здалися мені максимально вдалими:

— Дякую, що поділилася. Повір, тепер я тебе розумію.